31. Територіальне море і прилегла зона: межі і міжнар-правовий режим.

Конвенція ПРО тевит о ріал ьнемопе т^придегду_ зону )95£р..ів„ЬЧ)НР?НЦІЇ,? шікьадгу прада 1982 р, -» «Суверенітет прибережної держави поширюється за межі її сухопутної території та внутрішніх вод, а в разі держави-архіпелагу - його архіпелажних вод, на прилягаючий морський пояс,що називається територіальним морем»(п. 1 ст. 2). ЩйРШШ. іериГРИШДОШ моря може бути не більше, ніж 12 морських миль. Переважна більшість держав світу, включно з Україною, дотримуються цієї норми.

Ширину територіального моря виміряють від вихідної лінії в бік відкритого моря за правилами, встановленими в міжнародному праві. Це може бути або лінія найбільшого відливу вздовж берега, прямі вихідні лінії, що з’єднують точки, які максимально виступають у море, там, де берегова лінія глибоко порізана та звивиста або де с вздовж берега в безпосередній близькості до нього ланцюг островів, за наявності вкрай непостійної берегової лінії і в інших випадках вихідна лінія, проведена по зовнішній межі внутрішніх морських вод або поперек гирла ріки, що безпосередньо впадає у море.

Право мирного проходу -» плавання через територіал море суден іноземних держав із метою:

а) перетнути це море, не заходами у внутрішні води, не стаючи на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод;

б) пройти у внутрішні води, вийти з них, стати на такому рейді або у такої портової споруди.

Прохід має бути неперервним і швидким. Однак прохід включає зупинку та стоянку на якорі, але

лише настільки, наскільки вони пов’язані зі звичайним плаванням або необхідні внаслідок непереборної сили, біди або з метою надання допомоги особам, суднам чи літальним апаратам, що знаходяться в небезпеці або зазнали катастрофи.

Прохід визнається мирним, якщо не порушує мир, добрий порядок або безпеку прибережної держави, яка, у свою чергу, вправі вжити заходи, аби не допустити прохід, який не є мирним. Види діяльності, які відповідно до міжнародного права є порушенням миру, доброго порядку або безпеки прибережної держави, перелічені в ч. 2 ст. 19 Конвенції з морського права 1982 р.

Правом мирного проходу користуються судна всіх держав, і прибережна держава не повинна цьому перешкоджати, за виключенням випадків порушення встановлених міжнародним правом правил такого проходу. Прибережна держава вправі установлювати 8 територіальному морі морські коридори для проходу судів або схеми руху. Із суден, що виконують мирний прохід, можуть бути стягнуті тільки збори за надання конкретних послуг.

44 Континентаіьнийшельф: межі і міжнародно-правовий режим, шельф 1958 р. І а КонвенціїООН і.море:ького_кого„_рава,982 р) -> не

шШШтшн§ш=

Шштшшт

“™^{Ь 6ІЛЯ}™^Г°

\/->К/м4ржяся США до площі всього дна Північного моря. юво «_с

^УзГ4ш™.оми права побережної держави на шельфи. Кон.енш* з морсько^ права 1982 р. в

гад

шштшшшт

Хва пК3⁵«ржа?й^вн» континентальному шельфі не торкаються правового статусу ні

5яі255=г=їа:

порушення законодавства про континентальний шельф України.

34

Зб.Повітряний простір держави та міжнародний повітряний простій- поняття і міжнародно-правовий режим. ^и*'

^nr№^gM*^Y Україниврегул Повітряним кодексом України -» от. 1 Йілї повніш І винятковіш суверенітет над повітряним простором України, а структура

^{та аміни}'^{праа,и,а}повітряним простором

ппст^?нї°п^Втв^НИй^особ-^{ам пов1д}омляють через канали систем аеронавігаційної інформації.^«) за законом

доступна для всіх повітряних просторів України. «коном

^П0?!ІР^{ЯНІ с}У^д»^а'^{їхн1 екіпажі та}пасажирів, на майно, що ввезене в Україну або що тГ?т, иу ппаїüf** ^{1 терито}Р^ІЇ’ поширюється дія паспортних, митних, валютних, санітарних, карантинних^правил' установлених чинним законодавством України. ”

»^народний повітряний простір-» охоплює простори, розташовані над водною поверхнею за

f йіптна^держав’^{а також П}Р^0СТІР^надсухопутною та водною територією

Антарктиди ->верхня межа повітряного простору не повинна перевищувати 100-110 км над півнем океану, що можна вважати звичаєво-правовою нормою.^Р

літЙ!н?апапа?І^Ь<тл^сУ^часног° міжнародного права, можуть робити повітряні судна, то&го

„^Р£’^Щ.тримаються в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії зь-лм,відбитим від земної поверхні (Додаток 7 до Чиказької конвенції 1944 р.; ст. 15 Повітряногоnnnf/mui ^^кР^аіни)-£,МЮТродпе gpgj-гряне право не регулює польоти ракет. обУктів на повітряній ^Щ° ^{ПЄрЄМ!щуються по} 'HePUfc ^які»^e належатьза визначеннямдоIhaSSx

леГжавГ^Тгн^Гі^вТ^Н0-^{МУ ПрОСТОрІ ДІЄ}ДЯИН.ЦНГ1 середи польоті»+включає право будь-якої держави здійснювати в міжнародному, тобто у відкритому, повітря-ному простої)! вільні та зл К«1^К0пп„^.^Ь#™F"-*"“ «охрянихсуден, чоЬу не тоеинніZmmZ Жі перешкода4 здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі може відбуватися як по встановленихv^{aK 1 П03}гД^Или^ закріпл в ст. 2 Женевської конвенції про відкрите море 1958 р., а потім у ст. 87 п. І Конвенції ООН з морського права 1982 р.¹¹

буйй^Г^ЬКОЇконвенції встановл правила польотів над відкритим морем, шо діють «без

міжнародними протокиприпротокова держава, як це випливає з морського права 1982 р., не повинна перешкоджати йому або призупиняти його, гшо^^^мпжеть.мають дотримуватися правил прольоту. У деяких випадках правила такого транзитного?8?ä ^^бу^^{закріплені в}міжнародному договорі про режим протоки, наприкладуКонвенції

1936 р. про режим чорноморських проток (ст. 23)1. к аду венцп

^д^^ржа »4*^н.^{а п}'Д^став» ч. IV КонвенціїООН з морського права 1982 р. повинні забезпечити^{Ж03ЄМНИХ ЦИ}повітряних с/ден по Спеціально¹'виділенимО цього

.шїсГься ГЙ1.юч£‘^н«^^^яб°територією

державС^стращГ^Р0СТ°^{Р1 НЗД ВІДКритим морем повітряне}судно підпорядковується тільки юрисдикції

ЗЗ.Виключна економічна зона: межі і міжнародно-правовий режим.

Виключна (морська) економічна зона— це район, що знаходиться за межами територіального моря та прилягає до нього, і який підпадає під встановлений особливий правовий режим. Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль, що відлічуються від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря.

Поява виключної економічної зони пов’язана з давнім прагненням держав встановити риболовні зони, що виходили б за межі територіальних вод.

Прибережна держава відповідно до міжнародного права отримує не.ПОВНИЙ рув<?РЗВЦЖИ.йМ виключною економічною зоною, а відповідно до ст. 56 Конвенції з моримо прада 1982 р.,:,

«а) суверенні права з метою розвідування, розроблення і зберігання природних ресурсів як живих, так і неживих, що знаходяться на дні, у його надрах і в його водах, що покривають, а також із метою керування цими ресурсами, й стосовно інших видів діяльності з економічного розвідування і розробл ресурсів зони (виробництво енергії шляхом використ води, течій, вітру);

б) може споруджувати, а також дозволяти і регулювати створення й експлуатацію штучних островів і установок, установлювати навколо них зони безпеки:

в) може визначати час і місця лову, установлювати припустимий вилов живих ресурсів, встановлювати умови одержання ліцензій, стягувати збори;

г) здійснювати юрисдикцію стосовно створення штучних островів, установок І споруд;

ґ) дозволяти морські наукові дослідження;

д) вживати заходів із захнс-р' морського середовища».

В економічній зоні всі держави користуються свободою судноплавства і лйДМіІЬ прокладки підводних кабелів і трубопроводівта ін. Держави при здійсненні своїх прав повинні враховувати суверенні права прибережної держави. Іноземна держава зобов’язана враховувати у виключній економічній зоні права та дотримуватись законів прибережної держави, а прибережна держава — враховувати права іноземної держави у виключній економічній зоні (п. 2 ст. 56).

Прибережна держава визначає допустимий улов живих ресурсів у своїй виключній економічній зоні та забезпечує, щоб стан живих ресурсів у такій зоні не піддавався небезпеці в результаті надмірної експлуатації. Вона має право споруджувати та дозволяти спорудження, експлуатацію та використ штуч островів, установок і споруд для економічних цілей (п. І ст. 60).

Як і континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона, у відповідності зі ст. 74 Конвенції з морського права,може бути піддана делімітації міждержавами:* протилежними або суміжними узбережжями на основі угоди відповідно до норм міжнародного права, як це зазначено в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду, і з дотриманням принципів справедливості.

Прибережні держави зазвичай мають спец зак-во гфо виключ економічну зону, яке відповідно до Конвенції з морського права 1982 р. має бути сумісним з її нормами. В Україні 16 травня 1995 р. було прийнято Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України».