89. Міжнародно-правове регулювання вирішення міжнародних спорів.

Мирні способи застосовуються тоді, коли між державами (і тільки між ними) виникає міжнародний спір. Це вимагає встановлення змісту самого поняття 'міжнародний спір".

На сьогодні кожна з держав світу е учасницею численних двосторонніх і багатосторонніх договорів, що зобов'язують вирішувати міжнародні спори виключно в мирний спосіб.

ООН, інші універсальні та регіональні міжнародні організації постійно підтверджують обов'язок держав і міжнародних організацій мирно вирішувати свої спори. Усе тте лає підстави вважати зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів нормою загального міжна-

ваашцзццавя. .

На сьогодні немає доказів офіційного визнання зобов язання мирного вирішення міжнародних спорів нормою, що має характер імперативної. Утім, зважаючи на всесвітнє визнання принципу в юридичній та політичній площинах, існує велика ймовірність того, що будь-який договір, який встановить право вирішувати спори в немирний спосіб, буде визнаний юридично недійсним (нікчемним'!.

V вітчизняній теорії склалася традиція відносити цю норму до кола основних принципів міжнародного драна,тобто загальновизнаних і загальнообов’язкових норм, що визначаютьфундаментальні засади сучасного міжнародного правопорядку.

ОсневнІ міжнародні угод», шо закріплюють цей принцип;

досі чинний.

- Гаазька конвенція про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899р, 1907 р - внесені доповнення -

• Пакт про відмову від війни як знаряддя національної політики 1928 р (Пакт Бріанна-Келлога)

• Статут ООН -п. З ^{К И}

Основні документи політичного характеру;

• декларація про принципи міжнародного права, що стосується дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до статуту ООН. - Резолюція генеральної асамблеї ООН номер 26 25, 24 жовтня

1950 року.

• Гельсінський заключний акт НБСЄ 1975р.

• Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних суперечок - резолюція Генасамблеї ООН номер 37/10 від 15 листопада 1982 р. - визначає зміст принципу мирного регулювання міжнародних суперечок.

У відповідності з цим держава зобов'язана;

1. Врегулювати свої міжнародні спори виключно мирним засобом

2. Врегулювати мирними засобами всі свої міжнародні спори в незалежності від їх виду

3. Врегулювати спори своєчасно і в самі короткі терміни

4. Не залишати спори невирішеними. Не припиняти процес мирного врегулювання і пошуку взаємоприйнятних рішень

5. Використовувати визнання в міжнародному праві мирні засоби за своїм розсудом

6. Утримуватися від дій, які можуть загострити спір або посилити напруженість

7. Враховувати інтереси іншої сторони

8. Виконувати рішення, прийняті за підсумками врегулювання

ПД ст. 33 Статуту ООН - сторони, які беруть участь у будь-якій суперечці продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки повинні передусім намагатися вирішити суперечку шляхом переговорів, обстеження, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або угод чи іншим мирними засобами за своїм вибором.

89