62. Міжнародно-правовий захист прав жінок.

І. Основні та найважливіші загальні міжнародно-правові акти із захисту появ жінок;

• в політичній галузі -— Конвенція про політичні права жінок 1952 р., Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р.;

• в економічній галузі — Конвенцій про рівність в оплаті чоловічої і жіночої робочої сили за рівноцінну працю 1951 р,; Конвенція щодо дискримінації в галузі найму то роботи 1958 р.; Конвенція про охорону материнства 1952 р.;

• в галузі освіти - Конвенція щодо дискримінації в галузі освіти 1960 р.;

• в галузі сімейних відносин — Конвенція про згоду на взяття шлюбу, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р.

Міжнародним актом, що узагальнює міжнародне співробітництво в галузі захисту прав жінок, стала ухвалена в 1979 р. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жіШШ

Одним з основних принципів міжнар захисту прав людини є рівноправність жінок і чоловіків заборона будь-якої дискримінації за статевою ознакою. закріпл у Статуті ООН як зобов'язання поважати права всіх незалежно від статі.Пакти про права людини закріпили принцип.Р»».Н9МЮЄ.ИЄтстатей у категоричній, .імперативній Формі,, при цьому: ртсдяіаш2ііі^ність.,^^§_)!Ші&К...І амаиЮйширше, ніж просте декларування їхньої загальної ревності перед законом. Ідея рівноправності жінок і чоловіків конкретизована в багатьох інших міжнародно-правових актах .

Можна стверджувати, що рівноправність жінок і чоловіків є тим принципом, на який можуть спиратися всі спеціальні права жінок. Міжнародно-правова боротьба з дискримінацією щодо жінок має такі основні напрями: політичний, економічний, освітній і напрям сімейних стосунків.

». Конвекцію ПРО .ЛІКР.ІМШ10.Ш...Ф9ПМ ДИУШІ!ИІИ.8М«.ІШРД0 «ІІШЕ!

1. закріплює позитивні та негативні обов’язки держав:

Позитивні передбач вжиття певних заходів: забезпечення практичного здійснення принципу рівноправності (п. (а) ст. 2), вживання законодавчих заходів (п. (б) ст.2), установлення юридичного захисту (п. (в) ст.2).

Негативні поляг в утриманні від дій, від вчинення будь-яких дискримінаційних актів (п. (г) ст. 2).

2. Конвенція прямо говорить про обов’язки держав щодо реформування свого законодавства щоб воно гарантувало рівноправність.

3. Конвенція дозволяє державам застосовувати в законодавчій практиці як тимчасовий захід так звану позитивну дискримінацію (ст. 4).

Щ. Комітет з ліквідації* дискримінації у відношенні до жінокств на основі статті 17 Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні до жінок 1979 року. Комітет складається з 23 експертів, котрі володіють високими моральними якостями і діють в особистій якості. Комітет розглядає регулярно доповіді, що надаються державами-учасницями про законодавчі, адмін і судові заходи для виконання положень Конвенції. Комітет також наділений повноваженнями розглядати індивідуальні петиції. Комітет щорічно через ЕКОСОР подає доповідь Генеральній Асамблеї ООН про свою діяльність і може вносити пропозиції і рекомендації загального характеру, засновані на вивченні доповідей та інформації, отриманої від держав — учасниць.