14. Проблема розшир кола джерел мп. Міжнародне «м’яке» право.

І. Під впливом пряктнки існуючих міжнародних відносин у правотворчому процесі:

1. з одного боку, збільш число його учасників, тобто, суб'єктів міжнар права (субєктна сфера);

2. з іншого - розширюються об'єктна і просторова сфери його дії

3. розширюється склад джерел, у яких виражаються норми міжнародного права.

4в цій сфері є дуже помітні конкретні зміни. їхня суть у тому, що, коли на першій, дуже тривалій, стадії розвитку міжнародного права основним і єдиним його джерелом, а отже, і результатом правотворчого процесу був міжнародний порядок, то надалі на міжнародній арені поряд із звичаєм став фігурувати, і деякою мірою домінувати, міжнародний договір, Разом із тим характеристика міжнародного звичаю зазнала деяких змін, і на сьогоднішній день ми вже маємо 2 види міжнародного звичаю:

• традиційний звичай, в основі якого лежить багаторічна практика застосування і визнання;

• новий звичай, в основі якого можуть бути як акти ряду держав, так і резолюції міжнародних нарад і організацій,

До того ж, у літературі з міжнародного права, на основі практики ряду держав, висловлюється думка про формування таких джерел міжнародного права, як "прецедентне право' та рішення міжнародних організацій. . ... ,, .

II Одночасно з'явилося изозвнвастьси ще одне д юпаїа ■» так зване концепція

«м’якого права» є недостатньо розробленою, оскільки ця дефініція використовується для позначення 2 різних явищ; . ....

1. особливий вид міжнародно-правових норм такі норми, які на відміну від, так званого твердого права», не породжують чітких прав та обов’язків, а надають лише загальну установку, якої, тим не менш, суб’єкти повинні дотримуватися.

У нових галузях міжнародно-правового регулювання нерідко вельми важко домогтися загальної згоди щодо конкретних норм. У такому разі на допомогу приходять норми «м'якого права», що відрізняються більшою гнучкістю. Прикладом можуть слугувати договори по захисту довкілля. У них використовуються формулювання в стилі «зроблять зусилля», «наскільки це можливо», коли це буде доцільним» тощо.

З приводу Юридичної сили подібних норм існують різні точки зору. Але у першому розумінні вони все ж таки визнаються міжнародно-правовими нормами.

2. неправові міжнародні норми. -» ті, що містять у не правових актах, у резолюціях міжнародних органів та організацій, у спільних заявах, комюніке. Про те, наскільки важливим може бути значення цих актів, свідчать, наприклад, рішення конференцій країн антигітлерівської коаліції, У наш час прикладом подібних норм слугують документи Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), які стали головним інструментом перебудови системи міжнародних відносин у Європі. Такого роду норми є не правовими, а морально-політичними.

«М’яке право» являє собою закономірне явище, яке дозволяє забезпечити нормативне регулювання у тих випадках, коли за допомогою «твердого права» зробити це неможливо. Це зайвий раз доводить тезу про те, що нормативний інструментарій, за допомогою якого регулюються міжнародні відносини, багатоманітний та не зводиться лише до права. Далеко не у всіх випадках право є оптимальний інструментом вирішення завдань. Багато коли результат може бути досягнутий з меншими затратами сил та енергії іншими нормативними засобами.

В цьому плані становить інтерес практика Суду ЄС. Суд включив у право ЄС принцип пропорційності. У відповідності з ним необхідність у специфічному правовому акті повинна бути завчасно ретельно проаналізована з тим, щоб визначити можливість використання менш жорстких засобів для досягнення того ж результату.

14

І