- •2. Періодизація розвитку міжнародного права. Проблема гвропоцентризму в міжнародному праві.
- •XI, Від Вестфальського конгресу до епохи Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть).
- •4. Держава як суб'єкт міжнародного права: критерії державності, міжнародна правосуб'єктність.
- •1. Поняття міжнародного публічного права* Сутн і харак суч мпп.
- •3. Розвиток міжнародного права в XX сторіччі.
- •8.Міжнародна правосуб’ектність народу.
- •5,Визнання держави в міжнародному праві, поняття, види, «ор значення,
- •7. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •9* Питання про міжнародну правосуб’ектність суб’єктів федеративних держав і адміно-територіал одиниць унітарних держав.
- •11. Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •14. Проблема розшир кола джерел мп. Міжнародне «м’яке» право.
- •16. Моністична та дуалістична теорії взаємодії міжнародного та
- •13. Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
- •15. Класифікація та ісрархія норм міжнародного права.
- •18. Юридич знач надання згоди вру на обов’яж між народи договору.
- •20. Укладання міжнародного договору і набуття ним чинності. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів.
- •19»ІИіжна род но-пря вовн й звичай і право України.
- •22. Тлумачення міжнародних договорів: поняття, види, основні правила.
- •24.Прявонаступннцтво щодо міжнародних договорів. Правоняступництво України щодо міжнародних договорів.
- •21. Застереження до міжнародного договору: поняття, порядок вираження і юридичні наслідки.
- •23. Визнання міжнародних договорів недійсними: підстави, юридичні наслідки.
- •26, Територіальне верховенство держави: поняття і міжнародно-правовий зміст.
- •28. Міжнародно-правовий режим рік. Режим судноплавства по Дунаю.
- •25. Державна територія: поняття, підстави зміни Лепжявні кпплпми
- •27.Міжнародно-правова оренда державної території.
- •11L1 дми оренда:,
- •29. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •31. Територіальне море і прилегла зона: межі і міжнар-правовий режим.
- •35. Відкрите море: межі і міжнародно-правовий режим.
- •40. Особи, що користуються дипломатичними імунітетами. Поняття службового імунітету.Привілеями та
- •37. Міжнародно-правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •3739. Постійне дипломатичне представництво: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •42. Консульська установа: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •44. Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування працівників консульської установи.
- •41, Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування
- •43. Особи, що користуються консульськими привілеями та імунітетами. Поняття службового імунітету.
- •46, Спеціальні місії: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •45. Дипломатичні й консульські митні та фіскальні привілеї та імунітети.
- •II Консульські*
- •47, Представництва держав при міжнародних організаціях: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •50. Співдружність Незалежних Держав: цілі діяльності, членство,
- •52. Питання про природність і невід’ємність пряв людини та можливість їхнього обмеження в міжнародному праві.
- •49. Рада Європи: цілі діяльності, членство, організаційна структура,
- •І Статуту рє).
- •51. Право єс: джерела та дія у внутрішніх правопорядках держав-членів.
- •54. Концепція прав людини за Загальною декларацією прав діоди ни 1948р. Юридична сила Декларації.
- •56. Перший Факультативний протокол до Міжняродного пакту про громадянські і політичні права 1966р.
- •53. Питання про виключну внутрішню компетенцію держав у галузі прав людини.
- •55. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р . Історія прийняття, каталог прав, контрольний механізм.
- •58.Конвенція про права людини та основоположні свободи 1950 р. І
- •57. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966р* іслгприйяяття* каталог прав, контрольний механізм.Р
- •5К°р™-результатами наукового проірес,!
- •59. Європейський суд з прав людини: склад, юрисдикція, виконання
- •62. Міжнародно-правовий захист прав жінок.
- •64. Міжнародно-правовий захист прав біженців.
- •61. Міжнародно-правовий захист прав дітей.
- •63. Міжнародно-правовий захист прав національних, етнічних, релігійних і мовних меншин.
- •66. Міжнародне співробітництво в боротьбі з рабством, работоргівлею і торгівлею людьми.
- •68. Міжнародне співробі тництво в боротьбі з тероризмом.
- •0 Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених правопорушень або участь як спільника особи, що вчиняє або намагається вчинити таке правопорушення.
- •65. Конфлікти юрисдикцій держав: поняття, причини, міжнародно- правові засоби усунення.
- •67. Міжнародне співробітництво в боротьбі з катуваннями та іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання;
- •70. Міжнародне співробітництво в боротьбі з використанням ядерного матеріалу зі злочинною метою
- •72. (Міжнародне співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.
- •69. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинами проти безпеки цивільної авіації.
- •71. Міжнародне співробітництво в боротьбі з піратством.
- •74. Міжнародна правова допомога: поняття, обсяг і умови надання.
- •76. Міжнародне кримінальне право.
- •73. Міжнародне співробітництво в боротьбі з організованою* транснаціональною злочинністю.
- •75. Екстрадиція в міжнародному праві. Українське законодавство про екстрадицію.
- •78. Міжнародне співробітництво в боротьбі з апартеїдом*
- •80. Міжнародне співробітництво в боротьбі з військовими злочинами.
- •77. Міжнародне співробітництво в боротьбі з геноцидом.
- •79. Міжнародне співробітництво в боротьбі з расовою дискримінацією.
- •82. Міжнародне економічне право: поняття, джерела, принципи.
- •84. Міжнародне екологічне право: поняття, джерела, принципи.
- •8LМіжнародні кримінальні судові органи і міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •86.00Н як універсальна міжнародна система колективної безпеки. Повноваження рб і га у випадку загрози миру або порушення миру.
- •85,Міжнародно-правове регулювання застосування сили в міжнародних відносинах.
- •87.Регіональні міжнародні системи колективної безпеки. Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •90,Міжнародний суд: юрисдикція щодо вирішення спорів і надання* консультативних висновків.
- •89. Міжнародно-правове регулювання вирішення міжнародних спорів.
- •91.Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів. Обмеження засобів і метолів ведення війни.
- •94. {Міжнародний комітет Червоного Хреста і його права згідно з міжнародним гуманітарним правом.
- •96.Підстави міжнародно-правової відповідальності держави. Оост&вини, шо виключають ппотигтавність діяння держави.
- •93.Комбатанти і некомбатанти: критерії і юридичне значення,
- •95. Між народно-правове регулювання ведення неміжнародних збройних * конфліктів.
- •5»Здійснення повстаннями контролю нал частиною території держави.
- •98.РеалЬація міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно- ппавові санкції.
- •1РеЯлізйиія міжняплгтна-nnftRftRnï ві!шлкіяя.Пкі«лртії , ,
- •97,Види та Форми міжнародної відповідальності держав. « р
68. Міжнародне співробі тництво в боротьбі з тероризмом.
За всю історію існування тероризму - соціального феномену, значно змінився його зміст та форми прояву, хоча сутність залишилась тією ж - використання крайнього насильства чи погрози насильством для досягнення певних політичних, релігійних чи інших публічних цілей, при наявності основного конструктивного елементу - мотиву злочинного терористичного діяння - устрашіння державної влади, суспільства чи його частини
Визначення поняття ''тероризму" “>_ст? 1 та 2 Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом:
правопорушення, що підпадає під дію Конвенції про боротьбу із незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 р;
правопорушення, що підпадає під дію Конвенції про боротьбу із незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 р;
серйозне правопорушення шляхом посягання на життя, фізичну недоторканість або свободу осіб, що мають міжнародний захист, включаючи дипломатичних агентів;
(і) правопорушення шляхом викрадення, захоплення заложників або серйозного незаконного затримання;
е) правопорушення шляхом застосування бомби, гранати, ракети, автоматичної вогнепальної зброї або листів чи пакетів із закладкою вибухового пристрою, якщо таке застосування створює небезпеку для осіб;
0 Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених правопорушень або участь як спільника особи, що вчиняє або намагається вчинити таке правопорушення.
і) інше серйозне правопорушення із застосуванням насильства проти життя, фізичної недоторканості або своооди особи, або серйозне правопорушення проти власності, якшо таке діяння створило колективну небезпеку для осіб.
Головною ознакою сучасного підходу до міжнародного співробітництва у боротьбі з тероризмом є відмова розглядати тероризм як політичний злочин, або як злочин, пов’язаний із політичним злочином, або як такий, що викликаний політичними мотивами.
Боротьба з міжнародним тероризмом повинна вестися кримінально-правовими методами у відповідності з міжнародними конвенціями.
Відповідальність несуть фізичні особи.
Якщо терористичні дії підтримуються державою, то вона несе за це міжнародно-правову відповідальність і до неї застосовуються контрзаходи, а у випадку необхідності і санкції за рішенням Ради Безпеки ООН.
65. Конфлікти юрисдикцій держав: поняття, причини, міжнародно- правові засоби усунення.
(снування
різних
правових
режимів території
(міжнародного,
національного, змішаного)призвело
до
необхідносте
визнаватиза допомогою міжнародного праваособливості
взаємодії та
співвідношення
1-і
Внутрішні ^оськГЬводн*0П4>СДп
ри^ережна держава вправі здійсн юрисдикцію
щодо іноземних торгових суден, які
знаходяться у внутрішніх водах, І осіб
на їх борту. Але на практиці прибережні
держави на умовах взаємності обмежують
свою юрисдикцію на цій території, що
знаходить відображення в міжнародних
угодах, зокрема в угодах про торгове
мореплавання. Виключення торкаються
тільки питання кримінальної юрисдикції.
Територіальне мопе4 порядок і умови здійсн юрисдикції на борту судна під час мирного проходу визначаються відповідно до міжнародного права.
Здійснення цивільної юрисдикції прибережної держави при виконанні мирного проходу залежить від суб’єкта цивільно-правової відповідальності. Прибережна держава не повинна зупиняти або змінювати курс іноземного судна з метою здійснення цивільної юрисдикції щодо особи, яка знаходиться на борту. Але щодо судна, яке виконує мирний прохід, прибережна держава вправі вжити заходи стягнення або арешт з будь-якої цивільної справи, що виникла у зв’язку з обставинами або в силу відповідальності, прийнятої або накликаної на себе цим судном під час або до мирного проходу.,Іноземні військові човни та державні судна, що експлуатуються в некомерційних цілях, під час мирного проходу мають імунітет від цивільної та кримінальної юрисдикції прибережної держави. Завдання шкоди або збитків такими суднами є підставою п/іяміжнародно-правової відповідальності держави прапора.
Юрисдикція у відкритому уооі у відкритому морі судна таособи, які знаходяться наних, повинніпідкорятися юрисдикції владисвого прапора. Рівною мірою у відкритому морі тільки держава прапора вправі поширювати юрисдикцію, у тому числі кримінальну , на своє судно. Виключення в обсязі, оговореномув Конвенції про відкрите море 1958 р. і в Конвенції ООН з морського права 1982 р., складають випадки боротьби з рабством і работоргівлею , піратством , незаконною торгівлею наркотичними та психотропними речовн- нами , несанкціонованими радіопередачами з відкритого моря. З метою боротьби військові човни вправі піддати це судно догляду. + судна, що не можуть довести свою національність (державну приналежність), судна, на яких піднято іноземний прапор, або судна, які відмовляються підняти свій прапор, алев дійсності мають ту саму національність, що й військовий човен. На основі результатів догляду командир військ човна прийм рішення на основі норм міжнародного права.
Переслідування по гарячих слідах іноземного судна може мати місце, якщо компетентні органи влади прибережної держави мають достатні підстави вважати, що цс судно порушило закони та правила цієї держави. Таке переслідування має розпочатися тоді, коли іноземне судно або одна з його шлюпок знаходиться у внутрішніх водах, архіпелажних водах, у територіальному морі або прилеглій зоні держави, що переслідує. Переслідування може продовжуватися за межами територіального моря або в прилеглій зоні держави лише за умови, що воно не переривається. Якщо іноземне судно знаходиться у прилеглій зоні, переслідування може початися тільки у зв’язку з порушенням прав, для захисту яких ця зона встановлена.
Право переслідування по гарячих слідах вправі використовувати тільки військові судна, військові літальні апарати або інші судна й літальні апарати, що мають чіткі зовнішні знаки, дозволяють упізнати їх як такі, що знаходяться на урядовій службі й уповноважені для цієї мети. Право переслідування по гарячих слідах припиняється, щойно судно, що його переслідують, входить у територіальне море своєї або будь-якої третьої держави. Безумовний і повний імунітет від іноземної юрисдикції мають у відкритому морі: військові судна ,* судна, що належать державі; судна, які вона експлуатує і які знаходяться лише на некомерційній державній службі . Військове або інше судно, що належить державі, захоплене командою, котра чинить вказані вище правопорушення, втрачає імунітет.