- •2. Періодизація розвитку міжнародного права. Проблема гвропоцентризму в міжнародному праві.
- •XI, Від Вестфальського конгресу до епохи Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть).
- •4. Держава як суб'єкт міжнародного права: критерії державності, міжнародна правосуб'єктність.
- •1. Поняття міжнародного публічного права* Сутн і харак суч мпп.
- •3. Розвиток міжнародного права в XX сторіччі.
- •8.Міжнародна правосуб’ектність народу.
- •5,Визнання держави в міжнародному праві, поняття, види, «ор значення,
- •7. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •9* Питання про міжнародну правосуб’ектність суб’єктів федеративних держав і адміно-територіал одиниць унітарних держав.
- •11. Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •14. Проблема розшир кола джерел мп. Міжнародне «м’яке» право.
- •16. Моністична та дуалістична теорії взаємодії міжнародного та
- •13. Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
- •15. Класифікація та ісрархія норм міжнародного права.
- •18. Юридич знач надання згоди вру на обов’яж між народи договору.
- •20. Укладання міжнародного договору і набуття ним чинності. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів.
- •19»ІИіжна род но-пря вовн й звичай і право України.
- •22. Тлумачення міжнародних договорів: поняття, види, основні правила.
- •24.Прявонаступннцтво щодо міжнародних договорів. Правоняступництво України щодо міжнародних договорів.
- •21. Застереження до міжнародного договору: поняття, порядок вираження і юридичні наслідки.
- •23. Визнання міжнародних договорів недійсними: підстави, юридичні наслідки.
- •26, Територіальне верховенство держави: поняття і міжнародно-правовий зміст.
- •28. Міжнародно-правовий режим рік. Режим судноплавства по Дунаю.
- •25. Державна територія: поняття, підстави зміни Лепжявні кпплпми
- •27.Міжнародно-правова оренда державної території.
- •11L1 дми оренда:,
- •29. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •31. Територіальне море і прилегла зона: межі і міжнар-правовий режим.
- •35. Відкрите море: межі і міжнародно-правовий режим.
- •40. Особи, що користуються дипломатичними імунітетами. Поняття службового імунітету.Привілеями та
- •37. Міжнародно-правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •3739. Постійне дипломатичне представництво: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •42. Консульська установа: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •44. Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування працівників консульської установи.
- •41, Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування
- •43. Особи, що користуються консульськими привілеями та імунітетами. Поняття службового імунітету.
- •46, Спеціальні місії: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •45. Дипломатичні й консульські митні та фіскальні привілеї та імунітети.
- •II Консульські*
- •47, Представництва держав при міжнародних організаціях: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •50. Співдружність Незалежних Держав: цілі діяльності, членство,
- •52. Питання про природність і невід’ємність пряв людини та можливість їхнього обмеження в міжнародному праві.
- •49. Рада Європи: цілі діяльності, членство, організаційна структура,
- •І Статуту рє).
- •51. Право єс: джерела та дія у внутрішніх правопорядках держав-членів.
- •54. Концепція прав людини за Загальною декларацією прав діоди ни 1948р. Юридична сила Декларації.
- •56. Перший Факультативний протокол до Міжняродного пакту про громадянські і політичні права 1966р.
- •53. Питання про виключну внутрішню компетенцію держав у галузі прав людини.
- •55. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р . Історія прийняття, каталог прав, контрольний механізм.
- •58.Конвенція про права людини та основоположні свободи 1950 р. І
- •57. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966р* іслгприйяяття* каталог прав, контрольний механізм.Р
- •5К°р™-результатами наукового проірес,!
- •59. Європейський суд з прав людини: склад, юрисдикція, виконання
- •62. Міжнародно-правовий захист прав жінок.
- •64. Міжнародно-правовий захист прав біженців.
- •61. Міжнародно-правовий захист прав дітей.
- •63. Міжнародно-правовий захист прав національних, етнічних, релігійних і мовних меншин.
- •66. Міжнародне співробітництво в боротьбі з рабством, работоргівлею і торгівлею людьми.
- •68. Міжнародне співробі тництво в боротьбі з тероризмом.
- •0 Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених правопорушень або участь як спільника особи, що вчиняє або намагається вчинити таке правопорушення.
- •65. Конфлікти юрисдикцій держав: поняття, причини, міжнародно- правові засоби усунення.
- •67. Міжнародне співробітництво в боротьбі з катуваннями та іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання;
- •70. Міжнародне співробітництво в боротьбі з використанням ядерного матеріалу зі злочинною метою
- •72. (Міжнародне співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.
- •69. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинами проти безпеки цивільної авіації.
- •71. Міжнародне співробітництво в боротьбі з піратством.
- •74. Міжнародна правова допомога: поняття, обсяг і умови надання.
- •76. Міжнародне кримінальне право.
- •73. Міжнародне співробітництво в боротьбі з організованою* транснаціональною злочинністю.
- •75. Екстрадиція в міжнародному праві. Українське законодавство про екстрадицію.
- •78. Міжнародне співробітництво в боротьбі з апартеїдом*
- •80. Міжнародне співробітництво в боротьбі з військовими злочинами.
- •77. Міжнародне співробітництво в боротьбі з геноцидом.
- •79. Міжнародне співробітництво в боротьбі з расовою дискримінацією.
- •82. Міжнародне економічне право: поняття, джерела, принципи.
- •84. Міжнародне екологічне право: поняття, джерела, принципи.
- •8LМіжнародні кримінальні судові органи і міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •86.00Н як універсальна міжнародна система колективної безпеки. Повноваження рб і га у випадку загрози миру або порушення миру.
- •85,Міжнародно-правове регулювання застосування сили в міжнародних відносинах.
- •87.Регіональні міжнародні системи колективної безпеки. Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •90,Міжнародний суд: юрисдикція щодо вирішення спорів і надання* консультативних висновків.
- •89. Міжнародно-правове регулювання вирішення міжнародних спорів.
- •91.Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів. Обмеження засобів і метолів ведення війни.
- •94. {Міжнародний комітет Червоного Хреста і його права згідно з міжнародним гуманітарним правом.
- •96.Підстави міжнародно-правової відповідальності держави. Оост&вини, шо виключають ппотигтавність діяння держави.
- •93.Комбатанти і некомбатанти: критерії і юридичне значення,
- •95. Між народно-правове регулювання ведення неміжнародних збройних * конфліктів.
- •5»Здійснення повстаннями контролю нал частиною території держави.
- •98.РеалЬація міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно- ппавові санкції.
- •1РеЯлізйиія міжняплгтна-nnftRftRnï ві!шлкіяя.Пкі«лртії , ,
- •97,Види та Форми міжнародної відповідальності держав. « р
23. Визнання міжнародних договорів недійсними: підстави, юридичні наслідки.
Обидві Віденські конвенції виходять із .ЛІШДОРДіШ Д9ГШПІВ' оскільки
дійсність договору чи згода учасника на обов язковість договору може встановлюватися лише на основі міжнародного права. Тільки дійсний договір створює права та обов’язки, які у ньому передбачені.У міжнародній практиці зустрічалися випадки, коли окремі договори оголошувалися недійсними.
і.£і* шд&ццІйііМ? .тдіМ.шІкід мкитьлішрпіщд дшдіуPtomисяИшпІ
договорів;
Підкуп представника держави
Обман
Помилка
Примус представника держави
Примус держави шляхом погрози силою або її застосування
Договори, які суперечать імперативній нормі загального міжнародного права (jus cogens)
ІЬНШІДКІІ. ІЦаІЙСНШЇ ЩжнМ0ДВ0ГО-Д£ЕШШУ
Якщо договір був укладений у результаті примусу держави шляхом застосування погрози силою чи її застосуванням в порушення принципів Статуту ООН, він с нікчемним. Нікчемним вважається договір, який укладений в результаті примусу представниками держави діями чи погрозами, що були спрямовані проти неї.
Якщо він на момент укладення суперечив імперативній нормі загального міжнародного права (нормі jus cogens), тобто такий нормі, яка визнається міжнародним співтовариством держави у цілому як норма, відступ від якої неприпустимим і яка може бути змінена тільки послідуючою нормою такого самого характеру аналогічно нікчемний. Окрім того, якщо виникне нова нормаjus cogens, то будь-який договір, який суперечить цій нормі, буде вважатися також недійсним. На відміну від цивІлістичної теорії, недійсність одного положення у договорі в міжнародному праві тягне за собою недійсність усього договору.
Недійсними є договори, які укладені у результаті підкупу представника держави, обману контрагенту чи помилки. Однак не усіляка помилка може бути підставою для недійсності договору, а тільки така, що стосується факту чи ситуації. Останні мають становити суттєву підставу згоди на обов'язковість договору.
Якщо згода держави на обов’язковість договору була висловлена в порушення якого-небудь положення внутрішнього права, що стосується компетенції укладання договорів, то вона не може посилатися на це як на підставу недійсності договору. Таке посилання можливо лише у разі, коли «е порушення стосувалося норми внутрішнього особливо важливого значення та було явним. Однак порушення вважається явним лише у випадку, коли воно є об’єктивно очевидним для будь-якої держави, яка діяла добросовісно та у відповідності із звичайною практикою.
Якщо договір було укладено в результаті примусу держави чи його представника або ж він суперечить нормі jus cogens, то він визнається нікчемним.
У випадку укладання договору в результаті підкупу, обману, помилки чи в порушення норми внутрішнього права виключного значення дійсність договору може бути лише оскаржена.
26, Територіальне верховенство держави: поняття і міжнародно-правовий зміст.
Територіальне верховенствоозначаєповну тавиключну владу держави в д?е%мвласної територіїздійснюється цілою системою державних органів.
ПовнотаЇЙ належить вся законодавча, виконавча
та судова діяльність.
Виключністьдержавної влади над нею не має і не може
бути ніякої іншої влади, а також на
території держави виключається діяльність
будь-якої іншої публічної влади. Державній
владі підпорядковуються всі особи та
організації в межах держаної території.
Територіальне верховенство кожної держави мМ-Доважатнся _усіма інцінмндержавами. Ніхто не може втручатися у внутрішні справи держави. У межах своїх кордонів держава встановлює певний правопорядок, який не повинен порушуватися іншими державами.
Межі дії територіального верховенства кожної держави обмежуються її державними кордонами. Правда, у ряді випадків держави можуть здійснювати свою юрисдикцію стосовно осіб і дій, вчинених за межами своєї території. Є загальновизнаним, що юрисдикція держави може поширюватися за межами її кордонів тільки на свої військові кораблі у відкритому морі, повітряні судка поза своєю територією і на космічні об єкти та їхні екіпажі.
26