40. Особи, що користуються дипломатичними імунітетами. Поняття службового імунітету.Привілеями та

37. Міжнародно-правовий режим космічного простору і небесних тіл.

Міжнародне право, встановлюючи режим космічного простору та небесних тіл, тим не менше не містить загальновизнаного визначення цих територій. Що стосується космічного простору, то основною причиною такої невизначеності є відсутність у праві чіткого розрізнення між космосом і повітряним простором, яким визнається територією держави.

У міжнародно-правовій практиці низки держав і в доктоині космос ппостіп. шо знаходиться за межами повітрщіоі сфери Землі, режим якого визначає міжнародне право . У космосі школи виділяють простори, що мають особливості з погляду їхнього використання; ближній космос, дальній космос, геоетащонарну орбіту. Правовий режим цих просторів грунтується на існуючому режимі всього космічного простору.

Н&б<&нмЩщ будь-які космічні тіла, що мають природне походження.

Основним міжнародно-правовим актом, що визначає режим дослідження та використання космічного простору та небесних тіл, є Договір про космос 1967

• Дослідження та внкорист космічного простору, включно з Місяцем та ін небесними тілами, здійснюється на олаго та в інтересах всіх країн, незалежно від ступеня їхнього економічного або наукового розвитку, та є надбанням всього людства .

• Ніяка ділянка космічного простору, включно з небесними тілами, не підлягає національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими способами (ст. 2), а дослідження космічного простору слід проводити відповідно до міжнародного права, включно зі Статутом ООН (ст. 3).

• Заборона розміщення зброї масового знищення космічний простір і небесні тіла проголошені частково демілітаризованою зоною, включно з без’ядерним статусом. Договором 1963 р. в космосі також заборонено проводити будь-які випробування ядерної зброї . Розміщення в космосі звичайних видів озброєння та збройних сил загальним міжнародним правом не заборонено, так само як не заборонено ^користання космосу для військових цілей. Деякі обмеження в цій галузі накладали лише двосторонні

• Місяць та інші небесні тіла є демілітаризованими та нейтралізованими територіями, що

забороняє будь-яке їх військове використання. Відповідно до Договору про космос 1967 р. вони можуть бути використані виключно в мирних цілях. Однак це не виключає права держави включати військовослужбовців у склад екіпажу космічного об'єкта (ст. 4) та їхнього права робити посадку на

• Вивчення та дослідження космічного простору і небесних тіл має відбуватися в такни способом, щоб уникати їх шкідливого забруднення, а також несприятливих змін земного середовища. У дійсності ця норма є скоріше побажанням. За різними оцінками навколоземний космічний простір вже нині заповнено численними недіючими космічними об'єктами та їхніми частинами, а деякі види палива, що застосовується в ракетоносіях, шкідливо впливає на озонову кулю Землі. Тим не менше пріоритети засвоєння космосу навряд чи будуть поставлені в залежність від екологія недоліків існуючих технологій.

• У-ГМі» продімкііш:}? держав на МІСЯЦІ та інших небесних тілах 1979 впоширює на Місяць і небесні тіла режим «загального надбання людства» та приписує, щоб розробка природних ресурсів була тут підпорядкована спеціальному міжнародно-правовому режиму. Однак ні Угода, ні інші міжнародно- правові акти такий режим не встановлюють, що свідчить про «заморожування» питання. За аналогією із проблемами, що виникли у зв язку зі спробами врегулювати режим здобування корисних копалин з морського дна, можна припустити, що звернення до питання про освоєння ресурсів небесних тіл відбудеться не раніше, ніж у багатьох держав з’являться необхідні технічні можливості.