Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.docx
Скачиваний:
343
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
817.6 Кб
Скачать

43. Особи, що користуються консульськими привілеями та імунітетами. Поняття службового імунітету.

Персонал консульських установ ділиться на 3 категорії;(Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року)

1 консульські посадові особи,які перебувають на консульській службі і виконують консульські функції -> генеральний консул, консули , віце-консули і консульські агенти

  1. консульські службовці, які виконують адміністративно-технічну роботу;

  2. обслуговуючий персонал.

Консульські посадові особи повинні бути, як правило, громадянами держави, що представляється. Громадяни держави перебування або третіх держав можуть призначатися на консульські посади державою, що представляється, тільки з точно вираженої згоди держави перебування (ст. 22).

Суверенним правом держави перебування є право в будь-який час повідомити державі, що представляється, про те, що та або інша консульська посадова особа є persona non grata, або що будь-який працівник консульського персоналу є неприйнятним. У такому випадку держава, що представляється, повинна відкликати цю особу або припинити її функції в консульській установі (ст. 23).

Влада держави перебування (зазвичай міністерство закордонних справ)видають консулам консульські картки, що підтверджують їхнє посадове становище і наявність привілеїв та імунітетів відповідно до міжнародного права.

Функції працівників консульськоі у^танови цришж на таких підстав

  1. повідомлення держави перебування державою, що представляється, про те, що її функції припиняються (відкликання);

  2. анулювання екзекватури (оголошенняpersonanongrata);

  3. повідомлення державою перебування держави, що представляється, про те, що держава перебування перестала вважати його працівником консульського персоналу

Надання службового імунітету означає,що особа, що користується ним,звільняється зід карної, цивільної й адміністративної юрисдикції держави перебування у відношенні дій, чинених під час виконання службових обов’язків. Якщо ж правопорушення зроблене не під час виконання службових обов'язків, дане особа може бути притягнуте до відповідальності в країні перебування, але тільки "на підставі постанови судової влади, у випадку здійснення тяжких злочинів" (п. 1 ст. 41).

46, Спеціальні місії: поняття, функції, привілеї та імунітети.

  1. Спеціальні місії- (Конвенція про спеціальні місії 1969 року) тимчасова місія, що за своїм характером представляє державу і направляється однією державою в іншу за згодою останньої для розгляду з нею певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.

Спеціальна місія завжди має офіційний державний статус. Її міжнародно-правовий статус узагалі дуже близький до статусу дипломатичних представництв, за винятком деяких особливостей, пов’язаних із тимчасовим характером місії. Крім того, спеціальні місії можуть спрямовуватися та прийматися незалежно від наявності дипломатичних чи консульських відносин.

ГЬ- функції, шшімьних місій узгоджуються державами в кожному випадку окремо (проведення переговорів, підписання документів, участь в урочистих чи жалобних заходах і т. п.). Згода на прийом спеціальної місії, на відміну від згоди на обмін дипломатичними представництвами, може бути виражена в будь-якій, у тому' числі в мовчазній формі. Для приз І.Функції спеціальної місії припиняються, зокрема:

  1. за домовленістю зацікавлених держав;

  2. після виконання завдання спеціальної місії;

  3. після закінчення строку, встановленого для спеціальної місії, якщо він спеціально не продовжений;

сі) після повідомлення посилаючою державою про те, що вона припиняє або відкликає спеціальну місію;

е) після повідомлення приймаючої держави про те, що вона вважає діяльність спеціальної місії припиненою.

Розірвання дипломатичних або консульських відносин між посилаючою державою і приймаючою державою само по собі не тягне за собою припинення діяльності спеціальних місій, що існують у момент розірвання відносин, начення голови спеціальної місії одержання агреману не обов’язкове.

НІ. Привілеї й імунітети-> трохи відрізняються від привілеїв й імунітетів дипломатичних представництв щодо статусу приміщень - спеціальні місії не мають абсолютної недоторканності приміщень, і влада країни перебування може мати доступ у такі приміщення в разі пожежі чи стихійного лиха. В іншому спеціальні місії мають такі самі, що й дипломатичні представництва, привілеї й імунітети (фіскальні привілеї, митні імунітети, недоторканність архівів і документації, свободу пересування для виконання функцій місії, свободу зносин із владою приймаючої держави та своєю владою тощо).

Особисті привілеї й імунітети персоналу спеціальної місії включають особисту недоторканність, юрисдикційні імунітети, фіскальні привілеї, митні привілеї та ін.

46

Із^юито на* Ігіжиаро^й баг^^иЙ^м№ниодник!^пГв^я^ют° ^г СТРУ ,Ра-

в міжнародно-правовому розвитку — сучасного міїнГппГнК« язують початок нової епохи

локУ^Ф^"^о“пУДдс"Г„ГН50СкГ»Гг4ЯЇІЇХ!І Р- .Д*

~ ™ГД їй

запобігаїКтс™ "”0|° Й.Є„7И8НІзаходи для

мирними засобами, згідно з принципами спЬаведлиаоеті й™^иЛ!?п^ИХ П0РУшень МИРУ- здшсиювати

У" Досягненні сЫльнТцДТ '

Конференції в Сан францискГІї’ ств’ Міжнаїолно^ОпїнЧ^” °?Н Є д.еРжав.и>ЯК!- взявши участь в Об'єднаних Націй від 1-го січня 1942 року підписали і мтиАІкгїітитЧран,ше підтісавши Декларацію т. ч. Україна).Прийом в члени ОрганЩ~іржава (в

себе містяться в Статуті зобов'язання?якіпо судженн^^яківізьмуть на

виконувати.Прийом будь-якого такох леожави вцможуть 1бажають ш зобов'язання

Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки Член Опгяні'Іам!у 3аЦП-Пр0В0ДИТЬСЯ постаново,° Генеральної містяться в Статуті, може бути виключений зО^гКацІЇ^Ге^,^а^птаЇГНОлПоРУшУе пР«ншши, що Ради Безпеки.З 14 липня 2011 року має 193державабяЄ€н> 33Рек°мендацією приєднались до ООН через їх невизнаннядержа8Н ,лениЗахідна Сахара та ж маленькі держави не НІ. Організаційну структура:

, Раді - Іа кодифікацп норм міжнародного права.

М':Секретлір]ат^ааміні^тівнн^аор^В^^^,^'^^Н^^^3^Т^^1'™^^мл В життя політику, розроблену ними. р якии °^луговуе Інші органи, виконує програми і втілює

передаютьс5ГД^іауСд4)^ва^В?ИвсіС^питання,Р^ер?^8щен^ С?^?томІЇООНГО ВХ0АЯТЬ усі питання*

конвенціями, -всклад з І5 суддів, яких окремо обириоть^АТрБ^^^ків^^^ ЧИИНИМИ Договорами і (територіями, що були колоніями). Д спостереження за управлінням підопічними територіями

створенийЯЛуН?945СрМбзгіно ізГ°статггомД(?ОНИ%ДЕїИВНИ|о^пр?д™*™Ч!>кий орган ООН, багатостороннього °«гово|юння вСюго^екті^^жн^однихДпитанк^ЯиЛЄН1В 00Н*єдля

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]