93.Комбатанти і некомбатанти: критерії і юридичне значення,

розмежування. Правовий статус найманців.

І. Комбатанти — воюючі -*особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що оезпосередньо ведуть бойові дії проти супротивника зі зброєю в руках —► потрапивши дополону набувають статусу військовополонених.

Вимоги: 1) мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих: 2) мають визначений і видимий здалеку відмітний (розпізнавальний) знак; 3) відкрито носять зброю; 4) додержуються у своїх діях законів і звичаїв війни. ^{у 3 7}

Відповідно до Женевських конвенцій 1949 року до комбатантів належать:

• особовий склад регулярних збройних сил;

-ополчення, добровольчі загони, як такі, що входять, так і такі, що не входять до складу регулярних збройних сил; *⁷

-особовий склад рухів опору і партизанських Формувань:

-особи, які надають допомогу збройним силам, але участі в бойових діях не приймають;

• члени екіпажів торгових суден і цивільних літаків, які надають допомогувоюючим:

-населення, що при наближенні супротивника взяло до рук зброю, відкрито носить зброю і

дотримуєтьсязаконів і звичаїв війни.

И. Некомбатанти -*• не беруть участь у боях — особи, які входять до складу збройних сил. але безпосередньо не беруть участі у бойових діях -+ відповідно до норм міжнародного права до некомоатантів належить особовий склад, що правомірно знаходиться в складі збройних сил воюючої сторони, що надає їй допомогуу досягненніуспіхів у бойових діях, але в них безпосередньої участі не бере( військові кореспонденти, юристи, медичний персонал, духовенство, інтенданти). застосовувати зброю проти некомбатантів заборонено -+ разі участі в бойових діях вони набувають статусу комбатантів.

Ш- Найманець -» некомбатант ст. 47 І Додаткового протоколу 1977року:

1. спеціально завербована на місці чи за кордоном, щоб брати участь у збройному конфлікті:

2. Фактично бере учать у військових діях:

3. бере участь у військових діях з метою отримати особисту вигоду, матеріальний зміст якої

4. не є громадянином держави, яка є стороною конфлікту, чи не проживає на її території;

5. не входить до особового складу збройних сил воюючих сторін:

6. не є посланцем держави, які не є стороною конфлікту, для виконання офіційних зобов’язань у якості особи, шо входить до складу її збройних сил.

ч. 1 ст, 447 КК України найманство визнається кримінальним злочином від 3 до 8 років. А сама участь без дозволу відповідних органів державної влади в збройних конфліктах інших держав, з метою одержання матеріальної винагороди, передбачена ч. 2 ст. 447 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. ^г

значно перевищує винагороду, яка виплачується комбатантам, що входять до особового складу збройних сил даної держави: ^

93

95. Між народно-правове регулювання ведення неміжнародних збройних * конфліктів.

Міжнародні збпойні конфлікти (відповідно до положень Женевських конвенцій 1949поку) - конфлікти, коли один суб’єкт міжнародного права застосовує збройну силу проти іншого суб’єкта.

Сторони в міжнародному збройному конфлікті:

1. депжави:

2. нації і народи, шо борються за свою незалежність:

Зіміжнаполні організації, шо здійснюють колективні збройні заходи для підтримання миру і міжнародного правопорядку

Міжнародними ( відповідно до ст. І Додаткового протоколу і)конфлікти: —► народи ведуть боротьбупроти колоніального пануванняй іноземної окупації і проти расистських режимів V здійсненні свого поява на самовизначення.

Збройні конфлікти неміжиаподного характеру .

1. усі збройні конфлікти, шо не пілпалають піл лію статті І Лопаткового протоколуІ.

2. відбуваються на території будь-якої депжави «між її збройними силами або іншими організованими озброєними групами, шо. знаходячись піл відповідальним командуванням, здійснюють такий контроль нал частиною її території, шо дозволяє їм здійснювати безперервні й узгоджені воєнні дії і застосовувати положення Протоколу її».

3. внутрішній конфлікт - збройний конфлікт між повстаннями і центральнимурядом.

4. громадянська війна воюючою стороною визнається лише центральний уряд.

Ознаки:

1. застосування зброї й участь у конфлікті збройних сил, включаючи поліцейські підрозділи:

2. колективний характер виступів. Дії. шо зумовлюють обстановкувнутрішньої напруженості, внутрішні заворушення, не можуть вважатися конфліктами, що розглядаються:

Зіпевний ступінь організованості повстанців і наявність органів, відповідальних за їхні

дії;

4>тпивалість і безперервність конфлікту. Окремі періодичні виступи погано організованих груп неможуть розглядатися як збройні конфлікти неміжнаподного хаоактеру;