протоколу тощо.

Тлумачення може здійснюватись різними міжнародними органами, про що між сторонами договору має існувати домовленість -»міжнародне. До органів, що здійснюють міжнародне тлумачення, відносять Міжнародний Суд ООН, міжнародні арбітражі, різні міждержавні (міжурядові) комітети та комісії тощо. . ._м

Тлумачення, що здійснюється окремими особами, які офіційно не представляють відповідну лепжаву -» неофіційне. До цього ж виду відноситься і доктринальне тлумачення, що надається з боку науковців ~~ і перш за все юристів-міжнародників ■» необов’язкове тлумачення, але воно може мати вплив, особливо зважаючи на авторитет науковця.

IV. Способи:

1. Словесне або граматичне тлумачення — це з всування значення слів, словосполучень, речень договору за допомогою правил граматики певної мови.

2. Логічне -»з’ясовується значення терміна, речення, статті в контексті всього договору.

3. Систематичне -» якщо тлумачення здійснюється в порівнянні з іншими міжнародними угодами, які так чи інакше стосуються предмета регулювання відповідного договору.

4. Історичне -» встановлення змісту договору шляхом вивчення відносин сторін, які існували під час укладання договору. Вважається, що воно дозволяє точніше з’ясувати дійсні наміри сторін, що були висловлені в тексті договору.

24.Прявонаступннцтво щодо міжнародних договорів. Правоняступництво України щодо міжнародних договорів.

вонаступниитво•» перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного

права (прввопопереднніФТдо іншого (правонаступника) внаслідок виникнення або припинення існування держави або зміни ЇЇ території.Об’єктами правонаступництваможуть бути:—територія; —договори;— державна власність;—державніархіви;—державні борги;—членство в міжнародних організаціях.

11- Віденська конвенція 1978 року регулює правонаступництво тільки стосовно договорів, що укладені в письмовій формі, і тільки лише між державами. У відношенні усних договорів і договорів між державами й ін суб’єктами міжнародного права діють звичайні норми.

їй, Коиреииія закпіядж ТАКІ пр,аРИЛАдрмоадтшшиаА стйцунбдагмордй;

а) у разі створення в результаті деколонізації нової незалежної держави діє принцип tabula rasa («чистої дошки»): нова держава не пов’язана з договорами, уклад колишніми державами-метрополіями;

б) нова незалежна держава не зобов’язана зберігати якніі-небудь договір або ставати його учасником тільки тому, що в момент правонаступництва цей договір був чинним у відношенні території — об’єкта правонаступництва;

в) нова держава може стяти учасницею будь-якого багатостороннього договору, що був у силі для території правонаступництва, шляхом повідомлення про правонаступництво, Якщо до моменту правонаступництва держава-попередниця підписала договір з умовою ратифікації, прийняття або затвердження, правонаступник може стати учасником договору, ратифікувавши, прийнявши або затвердивши його (крім випадків несумісності участі правонаступника з об'єктами і цілями договору).

Якщо частина території держави стає частиною території іншої держави, стосовно цієї території:

а) договори держави-попередниці втрачають силу;б)договори держави-правонаступниці набувають сили, крім випадків, коли застосування цих договорів було б несумісним із їхніми об’єктами і цілями.

При об’єднанні двох або декількох держав права і зобов’язання по їхніх договорах переходять до правонаступника, якщо сторони не встановили інше і якщо це не суперечить об’єктам і цілям договору. При відділенні частини території і приєднанні її до іншої держави договори попередника продовжують знаходитися в силі для правонаступника. Про правоняступництво договорів робляться письмові повідомлення депозитарію договору і/ябо його учасникам.

Хтерйторіальнв наступництво в Декларації про державний суверенітет України від

16 липня 1990 р -» оголош правонаступництво на свою частку в загальносоюз багатстві, зокрема в

IV. Ппавонаступніштво України-» одностороннім волевиявленням установлена держави У країни, п Фіерііторіал ьне наступництво в Деі

загальносоюз алмазному і валюти фондах і золотому запасі, що ств завдяки зусиллям народу Республіки

Подальший розвиток ця тенденція одержала в ЗУ в>д Д,вере£на1£?1р,,.уД)ро драроиашпництвр»:

• Україна підтверджувала свої зобов’язання по міжнародних договорах, що були ратифіковані УРСР до проголошення незалежності України, і проголошувала себе прявонастулннцею прав і обов’язків по договорах СРСР, що не суперечать Конституції України й інтересам Республіки:

• Україна не несла відповідальності по кредитних договорах СРСР, що були підписані після 1 липня 1991 року без згоди України;

При укладанні міжнародних договорів з різноманітних аспектів правонаступництва Україна виходила зі своїх національних інтересів.

Угода про створення СНД від 21 грудня 1991 року містить гарантії держав-учаениць СНД з виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із договорів і угод колишнього СРСР. Для вирішення проблем правонаступництва і на основі Меморандуму про порозуміння з питання правонаступництва у відношенні договорів колишнього СРСР, що становлять взаємини інтерес 1992 року, Радою глав держав СНД 20 березня 1992 року була створена комісія з правонаступництва у відношенні договорів, що становлять взаємний інтерес, державної власності, боргів і активів колишнього Союзу PCP, у рамках якої було підготовлено значне число угод між державами колишнього СРСР.