25. Державна територія: поняття, підстави зміни Лепжявні кпплпми

» ^{1 8 мвжах яко}> вона здійснює

[і-Д<?ржявноУ тетдчгр^ f - Сухопутна територія;- Водна

дайайзвздад^ШШаве

и. Специфічна - »р.нля. Не м.^8,Д^ЗД,»Д

upaov/ DH4

мшшіа

ВІЙСЬКОВІ

- ..іськовя окупація.

ДоТСТД £1^РЖмР*Г_пХ^^{0СТІ т?}««»»"’наченне народі., закріпленому а

ІІІЕа!~^Ж

догоїв ^{держав0,}°^{ІНШІЙ на підставі}"У®'¹'⁴"«-правового міжнародного

^^^^дь’вада’дат.ц :&^,і:да^Ьіт-її.їїїї." ■ааг?'5рїїЛйийдаа гягг?^^їїї?25 &в^l^ïьi^sï&гï^,^

фкгі5рЗДїй».№іа««

проходить* по^Рцій*лінії^котрГ .мЬ^КЙЯ^ -ⁱcvⁱшf^P^м^аЛн^Ь.^Hл^а_o"^0MP'^!1H,'’^11,0 лЇЇІіїїїіГ^{ви,начення}‘ »становлення державного кордону проходить2основнитапи⁸¹^*"⁰™ г^^⁴¹¹Ображене на доданихдо договору картер⁰™ "^ро™>^жет™ Даваного кордону, шо

^^е£Ег5^^

25

27.Міжнародно-правова оренда державної території.

L—QRSMgтериторії — один зі способів, що найчастіше зустрічаються в чинному міжнародному праві, тимчасової передачі території однією державою іншій на підставі міжнародного публічно-правового договору оренди.

Оренда державної території в будь-якому її вигляді є хоча і специфічною, але все ж таки зміною державної території, тому що держава-орендодавець на час утрачає частково свій суверенітет щодо такої території, а держава-орендар тимчасово його здобуває.

11L1 дми оренда:,

І -> суверенітет щодо орендованої території тимчасово переходить від орендодавця до орендаря. У минулому оренда з повним переходом суверенітету до орендаря була надзвичайно розповсюдженою. Будучи, звісно, результатом нерівноправних міжнародних договорів, такий вид оренди служив засобом забезпечення довгострокової (до 99 років) присутності великих держав у різних регіонах світу.

У сучасному світі звернення до цього виду оренди майже не практикується, хоча ініціативи укладення таких договорів зустрічаються.

П пов'язаний із наданням орендованої території особливого правового статусу, при якому орендодавець втрачає деякі суверенні права щодо орендованої території.

Умови такої оренди в кожному випадку різні, а термін більш короткий, ніж при переході суверенітету.

Цей вид оренди найчастіше зустрічається в сучасних міжнародно-правових відносинах.

о?

ЗО Внутоішніморські води: межі і міжнародно-правовий режим.

Конвеншя ООН з морського пшшл }ШовцутріцїЧ» мт№.-РМЦ -» склад з »од, які

о р ь нію^ ЕсІІНно^іїнісІо*дл я ^и м?ру ^шіфитіт^нто ріал ь н стомор я е лінія н£ібільшоте

відливу уздовж берега, зазначена на офіційно визнаних прибережною державою морських картах великого

масштабу. _місцях^_{б ва лінія глибоко}порізана й звивиста або де е уздовж берега й у

Й5ЯяА^

ЕЕ7іЕіг:

регулюється КУ, кодексом торговельного мореплавства України, ЗУ «Про державним кордон У країни»

.0 .муупі.пиіт вад України належать:

Иморсьгі^П.о«ГроДД^Р^йк(юрега від прямих ..«.днихлінШ. приГшятйГдля відліку ширини

^(»ода^ртів УкраїниГобмежені ліиісю, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше

^В'чио^ПяЛ™к'бт "пб і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії! пмвданОів^рега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль,_у.

4І воли заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні,

Є обмежлінією держкордону частина вод річок, озер та інших водойм, береги яких належать Україні. ІзнтвТп ‘С. "14«.СТОРИЧНІ води»,перелік яких встановлюється урядом

дерма“ води йхих заток (незалежно від ширини входу), шо у силу .сторично, традиції або міжнао порядку вважаються внутрішніми водами прибережної держави _й

Ппибепежна держава, здійснює у внутрішніх водах права, що випливають із суверенітету. Вон оегулює^сулноплавство рибальство, на цій території заборонено займатися яким-небудь промислом аоо компетентних органів прибережної держави. Правовий режим

іноземні невійськові судна можуть за фжавп і повинні додержуватися її законів

Тільки , дозволуприбережий

стосовно іноземних суден такі сиди нриврвого режимі, а) натаьТй%^Д^Г!гак°*й^Єжв, -кий даться своїм суднам);:«> режим «йЬ льшога умой не гірших ніж ті, якими користуються судна будь-якої третьої держави), в) спеціальний режим [наприклад для ’суден із ядерн снлов установками, що перевоз отруйні, хімічні и інші^{1 1} На^Р іноземні торговельні судна, до яких звичайно відносять усі судна, крім військових і тих, що використовуються для публічних цілей (охорона узбережжя, рибоохорона і т.Д.), що знаходяться у :дах^,УЮмТ=ь- ГГ'праної ^ерхівн! поширюється крнмшвльня, цивільна »

^й^'”^о^>нодмствТ^РШль^Іцюсгі ^Пдержав^Ж^таноштшіий дозвільний порядок- заходження іноземних військових кооаб дів у внутрішні води і порти -> заінтересована держава дипломатичними каналами не пізніше ^Вщізна^ного терміну' повинна напроти зашгг>ржаві, у чиї торгши порти заходження її кораблів, і одержати на це відповідним дозвіл. Причому в запиті повинні бути зазна заходження, чисельність екіпажу і час перебування в порту. ^

32.Міжнар протоки і канали: поняття і міжнародно-правовий рейсим.

К Ппотоки4 природні морські протоки, що з’єднують частини світового океану. Протока може бути розташована на території або однієї (Босфор, Дарданелли), або двох держав (Гібралтар, Ла-Манш). Якщо протока знаходиться на міжнародних морських або повітряних шляхах, для неї може бути встановлений міжнародно-правовий режим користування. Такий режим можуть визначати міжнародні договірно-правові або звичаєво-правові норми.

За загальним правилом у міжнародних протоках вшадешя »тинини Свободи судноплавства і повітряних польотів (Гібралтар, Ла-Манш,Магелланова протока), Після прийняття Конвенції про територіальне море та прилеглу зону ця норма отримала договірне закріплення. У Конвенції з морського права вказано, що всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, який становить собою здійснення свободи судноплавства і польоту з метою безперервного та швидкого транзиту через протоку між однією частиною відкритого моря або виключної економічної зони та іншою частиною відкритого моря або виключної економічної зони.

При здійсненні проходу через протоку судна та літальні апарати мають утримуватися від будь-якої діяльності, окрім тієї, яка притаманна звичайному порядку безперервного та швидкого транзиту. Прибережні держави вправі встановлювати правила судноплавства у протоці, навантаження та розвантаження, приймати норми про охорону вод від забруднення, заборону риболовства й ін. На прибережній державі лежить обов’язок вживати заходи для забезпечення безпеки судноплавства у протоці.

Міжнародним правом можуть бути встановлені обмеження свободи судноплавства через протоку. Для цього необхідне укладання спеціальної міжнародної угоди. Такі угоди укладені, наприклад, щодо чорноморських (Конвенція про режим проток 1936 р.) і балтійськ проток (Копенгаген трактат 1857 р.).

ЇШіжнгшодні канали-> штучні водні шляхи, що з’єднують частини світового океану. Канал зазвичай розташований на території однієї держави та знаходиться під її суверенітетом, Тому базовимиу встановленні режиму користування морськими каналами є національні закони . Однак будівництво міжнародних морських каналів початково служить полегшенню міжнародного судноплавства, тому для них крім національного може бути встановлений і міжнародно-правовий режим користування:

• по Суецькому каналу (Константинопольська конвенція 1888 р.);

• по Панамському каналу (Угоди про Панамський канал 1977 р.);

• по Кільському каналу (визнаний міжнародним за Версальским договором 1919 р.);

• по Сайменському каналу (Договір про передачу в оренду Фінляндській Республіці радянської частини Сайменського каналу й острова Малий Висоцький 1962 р.)

За загал правилом у каналах визнається свобода торгового судноплавства, а зона каналу підлягаєдемілітаризації та нейтралізації. Держави - власниці каналів встановл правила судноплавства по каналу, запровадж необхідні збори, а також мають право встановл правилаперевез небезпеч вантажів (Суецький канал), судноплавства іноземних військових суден (Кільський канал, Корінфський канал, Сайменський канал), загальні обмеження з метою забезпечення експлуатації каналу (Кільський канал) або в Інтересах власної безпеки (Сайменський канал). За домовленістю між заінтересованими державами можуть бути визначені взаємні обов’язки з підтримання каналу в робочому стані (Сайменський канал).