
- •2. Періодизація розвитку міжнародного права. Проблема гвропоцентризму в міжнародному праві.
- •XI, Від Вестфальського конгресу до епохи Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть).
- •4. Держава як суб'єкт міжнародного права: критерії державності, міжнародна правосуб'єктність.
- •1. Поняття міжнародного публічного права* Сутн і харак суч мпп.
- •3. Розвиток міжнародного права в XX сторіччі.
- •8.Міжнародна правосуб’ектність народу.
- •5,Визнання держави в міжнародному праві, поняття, види, «ор значення,
- •7. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •9* Питання про міжнародну правосуб’ектність суб’єктів федеративних держав і адміно-територіал одиниць унітарних держав.
- •11. Міжнародний договір як джерело міжнародного права.
- •14. Проблема розшир кола джерел мп. Міжнародне «м’яке» право.
- •16. Моністична та дуалістична теорії взаємодії міжнародного та
- •13. Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
- •15. Класифікація та ісрархія норм міжнародного права.
- •18. Юридич знач надання згоди вру на обов’яж між народи договору.
- •20. Укладання міжнародного договору і набуття ним чинності. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів.
- •19»ІИіжна род но-пря вовн й звичай і право України.
- •22. Тлумачення міжнародних договорів: поняття, види, основні правила.
- •24.Прявонаступннцтво щодо міжнародних договорів. Правоняступництво України щодо міжнародних договорів.
- •21. Застереження до міжнародного договору: поняття, порядок вираження і юридичні наслідки.
- •23. Визнання міжнародних договорів недійсними: підстави, юридичні наслідки.
- •26, Територіальне верховенство держави: поняття і міжнародно-правовий зміст.
- •28. Міжнародно-правовий режим рік. Режим судноплавства по Дунаю.
- •25. Державна територія: поняття, підстави зміни Лепжявні кпплпми
- •27.Міжнародно-правова оренда державної території.
- •11L1 дми оренда:,
- •29. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •31. Територіальне море і прилегла зона: межі і міжнар-правовий режим.
- •35. Відкрите море: межі і міжнародно-правовий режим.
- •40. Особи, що користуються дипломатичними імунітетами. Поняття службового імунітету.Привілеями та
- •37. Міжнародно-правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •3739. Постійне дипломатичне представництво: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •42. Консульська установа: поняття, функції, правовий статус приміщень, кореспонденції, документів та архівів.
- •44. Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування працівників консульської установи.
- •41, Недоторканість та імунітет від юрисдикції держави перебування
- •43. Особи, що користуються консульськими привілеями та імунітетами. Поняття службового імунітету.
- •46, Спеціальні місії: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •45. Дипломатичні й консульські митні та фіскальні привілеї та імунітети.
- •II Консульські*
- •47, Представництва держав при міжнародних організаціях: поняття, функції, привілеї та імунітети.
- •50. Співдружність Незалежних Держав: цілі діяльності, членство,
- •52. Питання про природність і невід’ємність пряв людини та можливість їхнього обмеження в міжнародному праві.
- •49. Рада Європи: цілі діяльності, членство, організаційна структура,
- •І Статуту рє).
- •51. Право єс: джерела та дія у внутрішніх правопорядках держав-членів.
- •54. Концепція прав людини за Загальною декларацією прав діоди ни 1948р. Юридична сила Декларації.
- •56. Перший Факультативний протокол до Міжняродного пакту про громадянські і політичні права 1966р.
- •53. Питання про виключну внутрішню компетенцію держав у галузі прав людини.
- •55. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р . Історія прийняття, каталог прав, контрольний механізм.
- •58.Конвенція про права людини та основоположні свободи 1950 р. І
- •57. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966р* іслгприйяяття* каталог прав, контрольний механізм.Р
- •5К°р™-результатами наукового проірес,!
- •59. Європейський суд з прав людини: склад, юрисдикція, виконання
- •62. Міжнародно-правовий захист прав жінок.
- •64. Міжнародно-правовий захист прав біженців.
- •61. Міжнародно-правовий захист прав дітей.
- •63. Міжнародно-правовий захист прав національних, етнічних, релігійних і мовних меншин.
- •66. Міжнародне співробітництво в боротьбі з рабством, работоргівлею і торгівлею людьми.
- •68. Міжнародне співробі тництво в боротьбі з тероризмом.
- •0 Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених правопорушень або участь як спільника особи, що вчиняє або намагається вчинити таке правопорушення.
- •65. Конфлікти юрисдикцій держав: поняття, причини, міжнародно- правові засоби усунення.
- •67. Міжнародне співробітництво в боротьбі з катуваннями та іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання;
- •70. Міжнародне співробітництво в боротьбі з використанням ядерного матеріалу зі злочинною метою
- •72. (Міжнародне співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.
- •69. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинами проти безпеки цивільної авіації.
- •71. Міжнародне співробітництво в боротьбі з піратством.
- •74. Міжнародна правова допомога: поняття, обсяг і умови надання.
- •76. Міжнародне кримінальне право.
- •73. Міжнародне співробітництво в боротьбі з організованою* транснаціональною злочинністю.
- •75. Екстрадиція в міжнародному праві. Українське законодавство про екстрадицію.
- •78. Міжнародне співробітництво в боротьбі з апартеїдом*
- •80. Міжнародне співробітництво в боротьбі з військовими злочинами.
- •77. Міжнародне співробітництво в боротьбі з геноцидом.
- •79. Міжнародне співробітництво в боротьбі з расовою дискримінацією.
- •82. Міжнародне економічне право: поняття, джерела, принципи.
- •84. Міжнародне екологічне право: поняття, джерела, принципи.
- •8LМіжнародні кримінальні судові органи і міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •86.00Н як універсальна міжнародна система колективної безпеки. Повноваження рб і га у випадку загрози миру або порушення миру.
- •85,Міжнародно-правове регулювання застосування сили в міжнародних відносинах.
- •87.Регіональні міжнародні системи колективної безпеки. Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •90,Міжнародний суд: юрисдикція щодо вирішення спорів і надання* консультативних висновків.
- •89. Міжнародно-правове регулювання вирішення міжнародних спорів.
- •91.Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів. Обмеження засобів і метолів ведення війни.
- •94. {Міжнародний комітет Червоного Хреста і його права згідно з міжнародним гуманітарним правом.
- •96.Підстави міжнародно-правової відповідальності держави. Оост&вини, шо виключають ппотигтавність діяння держави.
- •93.Комбатанти і некомбатанти: критерії і юридичне значення,
- •95. Між народно-правове регулювання ведення неміжнародних збройних * конфліктів.
- •5»Здійснення повстаннями контролю нал частиною території держави.
- •98.РеалЬація міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно- ппавові санкції.
- •1РеЯлізйиія міжняплгтна-nnftRftRnï ві!шлкіяя.Пкі«лртії , ,
- •97,Види та Форми міжнародної відповідальності держав. « р
8LМіжнародні кримінальні судові органи і міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
І.
Міжнародні кримінальні судові
органи-> Першими стали Нюрнберзький військовий
трибунал » Міжнародний військовий
трибунал для Далекого Сходу (Токійський
військовий трибунал), створеніadhocпісля закінчення II
світової війни для притягнення до
відповідальності головних німецьких
і японських військових злочинців.
Незважаючи на недовгий час існування
трибуналів (на Нюрнберзькому вирок був
і винесений 01 жовтня 1946 р., а на Токійському
— 4 листопада 1948 р.), вони вплинули на
формування принципів міжнародної
кримінальної відповідальності за
здійснення військових злочинів і
злочинів проти людства , а також на
становлення та розвиток ідеї міжнародної
кримінальної юстиції.
Досвід створення міжнародних кримінальних судів був відновлений на початку 90-х
^оків, коли Радою БезпекиООН були засновані Міжнародний трибунал з Руанди та Ііжнародний трибунал з колишньої Югославії . З огляду на те, що вони обидва створеніad hoc, держави дійшли згоди щодо запровадження постійного Міжнародного кримінального суду, Статут якого набув чинності у 2002 р..
Н,
Міжнародна кримінальна відповідальність
фгшчщ^тлб
-> нове явище в міжнародно-правовій
практиці. Уперше фізичні особи були
притягнуті до міжнародної кримінальної
відповідальності на підставі вироків
Нюрнберзького та Токійського військових
трибуналів. Надалі на можливість настання
такої відповідальності для фізичних
осіб указували кілька міжнародних
договорів, зокрема Конвенція про
попередження злочину геноциду та
покарання за нього 1948 р., Конвенція про
припинення злочину апартеїду та покарання
за нього 1973 р., Римський Статут Міжнародного
кримінального суду, а також Статути
Міжнародного трибуналу з колишньої
Югославії та Міжнародного трибуналу з
Руанди.
Сучасна
теорія та практика виходять із того, що
міжнародна
кримінальна відповідальність може
наставати для Фізичних осіб тільки на
підставі вироку суду та Л
ИЩЄ За ЗД1ЙСНЄНН Я зл оч
ИНІ
В, ВИЧ ерп
Н
Є „В ВД НАЙВИЩІ.. HKijjLM
І£ХИ.ТЬ_^Т^1ТОШ
міжнародного
судового органу-т міжнародне кримінальне переслідування
за здійснення інших злочинів виключене,
це дозволяє говорити про дію в міжнародному
кримінальному праві презумпції
невинуватості. Підсудний у міжнародному
кримінальному судовому органі має право
на захист.
Міжнародна
кримінальна відповідальність фіз осіб
може
наставати як у вигляді позбавлення
волі, так і v
вигляді
штрафу-> Сучасна практика не передбачає
створення спеціальних міжнародних
пенітенціарних установ, таких як в’язниця
Шпандау, у якій відбували покарання
засуджені Нюрнберзьким військовим
трибуналом. Виконання вироків, винесених
існуючими міжнародними кримінальними
судовими органами, покладене відповідно
до спеціал угод на низку націонал
пенітенціарних установ.
83.
Світова організація торгівлі: цілі
діяльності, організаційна структура.
І.
СОТ-> провідна міжнародна економічна
організація, членами якої вже є 157 країн,
на долю яких припадає більше 96% обсягів
світової торгівлі; функціями є встановлення
правил міжнародної системи торгівлі і
вирішення спірних питань між країнами-
членами, що підписані під близько 30-ма
угодами організації.
Па
Ділі СОТ визначено в преамбулі Марракеської
Угоди про
утворення
СОТ. РЖЙЙИИ
}
ниц Гі
-підвищення
життєвого рівня;
-забезпечення повної зайнятості;
-постійне зростання доходів і ефективного попиту;
-розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
-оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
-захист і збереження навколишнього середовища;
-забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.
Ш‘. 9^,надійна структур?:
Вищий
орган Міністерська
Конференція,
яка скликається раз на 2 роки і приймає
найбільш важливі рішення у сфері
торгівлі.
Керівний
орган - Генеральна
Рада СОТ.
Засідання цього органу проводяться
кожні два місяці для здіснення нагляду
за функціонуванням організації і
виконанням відповідних угод. Генеральна
Рада також виступає в якості вищого
органу для розв’язання спорів і
проведення огляду торговельної політики
країн-членів.
Секретаріат
СОТрозміщується у Женеві, його очолює
Генеральний директор, якому допомагають
4 заступники. Робота Секретаріату
організовується у відділах за напрямами:
відділ інформації та зовнішніх зв’язків,
відділ економічних досліджень і
статистики, відділ правових питань,
відділ торгівлі та навколишнього
середовища тощо. Затверджено розподіл,
згідно з яким відділи підпорядковуються
безпосередньо Гендиректору або одному
з Його заступників.