64. Міжнародно-правовий захист прав біженців.

І. Конвенція ПРО статус біженців 1951 р. —І міжнародний договір, що охоплює різні сфери життя біженців і гарантує їм щонайменше те ж саме поводження, що й з іноземцями, а в деяких правах зрівнює статус біженців із громадянами країни, що дає їм притулок,

• ст. 1 визнач поняття «біженець», яке згодом було уточнено Протоколом 1967 р., а також закріпила ікредік ПР8Р. біжецців.

• Конвенція та Протокол формулюють основну норму у сфєрізахисту прав біженців: держава не

вправі висилати біженців у ти лсраїнн, деіснуєзагроза переслідування, за расовою, редігщщжьнаціональною, соціальною чи яодгтчнрю ознако^^ _

• Заборонено безпідставно відмовляти в наданні статусу біженця, тобто в державі має бути прийнята та

дотримана процедура розгляду заяви про надання притулку. ....

• Конвенція спрямована проти обмеження прав біженців як прав людини -т заборони дискримінації; заборони застосування до біженців заходів, які держава може застосовувати до громадян-небіженців тієї ж країни; зобов’язання надання біженцям національного режиму щодо свободи віросповідання, захисту авторських і промислових прав, права звернення до суду, забезпечення харчуванням, освіти, надання урядової допомоги, трудових прав і соцзабезпечення, податків тощо.

Норми, що стосуються біженців, містяться і в інших міжнародних документах, зокрема в Загальній декларації прав людини, у Женевських конвенціях 1949 р. і в двох додаткових протоколах до них 1977 р., у ряді регіональних документів, прийнятих ОАЄ, Радою Європи, ЄС, ОАД. Важливе значення для розуміння норм Конвенції про статус біженців мають висновки Виконкому УВКБ.

її. Управління Верховного комісара ООН у справах біженщ§(УВКБ) здійснює координацію міжнародних зусиль з надання біженцям міжнародного захисту, -т є органом ООН і діє на підставі Статуту, прийнятого Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 428 (V) від 14 грудня 1950 р.

Діяльність УВКБ має не політичний, а гуманітарний і соціальний характер. Тому надання захисту з боку Управління не може залежати від політичних, релігійних, ідеологічних пріоритетів, які панують у той чи ін час у світі або в окремих регіонах.

Компетенція УВКБ поширюється на всіх осіб, «які знаходяться поза державою свого громадянства або, якщо вони не мають громадянства, поза державою свого постійного проживання внаслідок обгрунтованих побоювань переслідування за ознакою раси, релігії, громадянства або політичних переконань і які не можуть чи не бажають із причини таких побоювань користуватися захистом уряду держави своєї громадянської належності або, якщо вони не мають громадянства, повернутися у країну свого попереднього постійного проживання»,

Правовий статус УВКБ в окремих державах регулюють міжнародні договори. ЗУ «Пробіженців таосіб, які потребують додаткового або тимчасового ,ЗДХИ£ГУ» 201 1 р. -7_в

Біженець- особа, яка не е громадянином України і внаслідок обгрунтованих поооювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або поїтичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і пересуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Україна співпрацює з іншими державами, УВКБ ООН, іншими міжнародними організаціями ї метою усунення причин виникнення проблеми біженців, поліпшення їхнього матеріального становища та вдосконалення правового статусу, а також повернення біженців у країну їхньої громадянської належності (підданства) або попереднього постійного проживання. Між Україною та УВКБ ООН укладено договір про статус представництва УВКБ ООН.