52. Питання про природність і невід’ємність пряв людини та можливість їхнього обмеження в міжнародному праві.

МІЖИЗРОДве-Драво Розглядає права людини як природні та невід'ємні. права людини — це не дарунок держави чи уряду, вони з’являються не внаслідок їх закріплення у правових актах.

ст, 1 Загальної декларації прав людини«всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах». Кожна людина, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, мови, має права та свободи, і ніхто не має права свавільно позбавити людину Гї прав і свобод.

Міжнародне право визнає, що держава усвоємувнутрішньому законодавстві може обмежувати деякі права людини та встановлює рамки таких обмежень. Але з огляду на розмаїття існуючих правових систем і те, що кожній державі притаманні свої особливості та традиції, виникає проблема однакового дотримання прав і свобод людини.

І

питання захисту прав людини не є сферою виняткової внутрішньої компетенції держави. Тому існують засоби та способи міжнародного контролю за дотриманням прав людини в державах. Водночас у міжнародному праві вважається загальновизнаним, що деякі із прав не можуть бути обмежені за жодних обставин (ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 15 Конвенції про захист прав людини та основних свобод).

49. Рада Європи: цілі діяльності, членство, організаційна структура,

£8МЕЩ..5лзатм.Ц>4» Д.ОКУ.1 мтй-йДОЮГНвцря ЙДЬШіИВ-Шіання між П членами для збереження та йшешія-д.. ЖТТЯ ідеал^.^ЛР-11НЩІП!В₁_ Я.КІ є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їхньому

І Статуту рє).

Ь Щ-Ч» ДВДІИ^ТІ -4 п. 1(а) стл Статуту -»Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її

членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу. 7травня 1999 р. Комітет Міністрів РЄ прийняв «Будапештську Декларацію для Великої Європи без кордонів, що розділяють», у якій уточнив сучасні цілі ції?

^рад^аЄвропи повинна продовжувати зміцнювати стабільність європейського континенту, грунтовану на демократичних інститутах; розширювати допомогу державам-членам у розвитку демократичних інститутів, політичному розвитку та правових реформах із метою досягнення єдиних стандартів демократичного розвитку на всьому континенті; продовжувати боротьбу проти тероризму, агресивного націоналізму та загроз територіальній цілісності держав; розширювати спільний правовий простір, що охоплює територію держав - членів Ради Європи і який вже включає 173 конвенції та більше тисячі рекомендацій урядам; боротися з чинниками, що розділяють, якими є расизм і ксенофобія, нетерпимість — у сфері політики, культури або релігії — та дискримінація меншин.

П, Членство (глава 2 Статуту) Ст. З -4 Кожний член Ради Європи обов'язково повинен визнати принципи верховенства права та здійснення прав людини і основних свобод всіма особами, які знаходяться під його юрисдикцією, а також повинен відверто та ефективно співробітничати в досягненні мети Ради, визначеної у главі І. Ст. 4 -9 Комітет Міністрів може запропонувати стати членомРадиЄвропи будь-якій європейській державі, яка вважається здатною і має бажання виконувати положення ст 3. Будь-яка держава, що отримує таку пропозицію, стає членом Ради з моменту здачі на зберігання від її імені Генеральному секретарю документа про приєднання до цього Статуту, а) В окремих випадках Комітет Міністрів може запропонувати європейській країні, яка вважається здатною і має бажання виконувати положення статті 3, стати асоційованим членом РадиЄвропи, Будь-яка країна, що отримує таку пропозицію, стає асоційованим членом Ради з моменту здачі на зоерігання від її імені Генеральному секретарю документа про прийняття цього Статуту. Асоційований член має право бути представленим тільки у Консультативній асамблеї. Ь) Термін "член у цьому Статуті охоплює також асоційованих членів, крім випадків його використання стосовно представництва у Комітеті Міністрів.

Щ», ЙІ?ГЗтА{Ц|ІМ.тУКІУРд(ст. Ю Статуту)

• Комітет міністрів -4 орган, який діє від імені Ради Європи, до складу входять по одному представнику від кожної держави-члена РЄ. -4 міністр закордонних справ країни. *4 може бути признач замісник, який, у міру можливості, мас бути членом уряду держави (ст. 14 Статуту РЄ).

• Консультативна асамблея 4 дорадчий орган Ради Європи. -4обговор та дає рекомендації з будь- якого питання, що віднос до компетенції Ради Європи. -9 організує конференції, колоквіуми та відкриті парламентські слухання, обирає Генерального Секретаря та його заступника, керівника апарату Асамблеї та суддів Європейського суду із прав людини.

• Європейський суд з прав людини -4 створена для контролю та дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована 1953 року.

• Секретаріат -4 забезпечує роботу органів, очолюється Генеральним Секретарем.