Глава 5

адміністрації та посади¹, на яку громадянин України призначається для здійснення повноважень публічного службовця;

• набуття статусу публічного службовця, початок проходження публічної служби (повноцінний вступ особи у правовідносини публічної служби) відбуваються лише за послідовності таких дій:

успішне проходження процедури добору на посаду службовця; — офіційне ухвалення адміністративного акта суб’єкта публічної адміністрації про прийняття особи на публічну службу;

складання присяги публічного службовця;

• публічний службовець виконує покладені на нього обов’язки професійно (фахово); на публічну службу приймаються особи, котрі мають відповідні спеціальні, фахові знання, вміння, навички. Тому вступу на публічну службу, як правило, передує спеціалізована професійна (фахова) довготривала (кількарічна) підготовка особи, котра претендує на посаду публічного службовця. Зазвичай такі знання, вміння, навички набува- ються під час навчання у спеціалізованому вищому навчальному закладі. Професіоналізм (фаховість) публічної служби забезпечується також підвищенням кваліфікації публічного службовця під час проходження ним публічної служби;

Працівникам дипломатичної служби створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах України та за кордоном (ст. 25 Закону України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 р. № 2728-ІИ // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 5 —

Працівники дипломатичної служби для здійснення наукової або викладацької діяльності можуть бути, за їх згодою, тимчасово переведені на строк до п яти років до наукових установ або вищих навчальних закладів як в Україні, так і за кордоном, а також направлені Міністерством закордонних справ України на навчання. ^у

У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для працівників дипломатичної служби.

Після закінчення строку тимчасового переведення для здійснення наукової або викладацької діяльності, навчання в очній аспірантурі або докторантурі працівники дипломатичної служби проходять службову атестацію. У разі підтвердження результатами атестації відповідного рівня професійних знань і кваліфікації працівники призначаються на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до переведення, направлення на навчання

Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну

• вид, процедура, зміст, обсяг здійснення публічним службовцем завдань і функцій органу державної влади, органу місцевого самоврядування чітко визначені загальним¹ і спеціальним² законодавствами про публічну службу;

• публічний службовець є постійним учасником публічно-правових відносин; здійснення публічним службовцем завдань і функцій дістає вияв у публічному управлінні та ухваленні адміністративних актів;

• перебування на посаді й виконання публічним службовцем завдань і функцій органу державної влади, органу місцевого самоврядування передбачає також запровадження щодо нього та його непублічної діяльності законодавчих обмежень;

• виплата заробітної плати публічного службовця здійснюється винятково за рахунок публічних коштів — місцевого або державного бюджету. Вид публічної служби обумовлює вид бюджету, з якого публічний службовець отримує заробітну плату. Заробітна плата державних службовців виплачується із державного бюджету, натомість заробітна плата осіб, котрі проходять публічну службу в органах місцевого самоврядування, виплачується з місцевого бюджету;

• на посаду публічного службовця фізична особа, як правило, може.

• призначатися;

• обиратися за конкурсом³;

• призначатися на умовах патронатної служби⁴;

обиратися за іншими процедурами, передбаченими національним

законодавством;

Г Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України 1996. № ЗО. — Ст. 141; Про державну службу : Закон України від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2012. — № 26. Ст. 273.

² Наприклад, див. : Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20; Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114.

³ Конкурсна процедура заміщення посади публічного (державного) службовця врегульована Законом України «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» від 15 лютого 2002 р. № 169, наказом Головного управління державної служби України «Про затвердження Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців» від 8 липня 2011 р. № 164.

⁴ Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу) (ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

13-14-937