мри ІЗ профессорах и 6 доцентах: [...] Полицейское право: а)Учение о безопасности (законьї благочиния), б) Учение о благосостоянии (законьї б іагоустройства)»'. Отже, поліцейське право поділялося на дві частини, причому на перше місце було поставлено безпеку.

Найоригінальнішим твором з поліцейського права з-поміж тих, що з’явилися у Києві в післяреформений період, стала двотомна праця професора юридичного факультету, ректора Університету Святого Володимира Миколи Християновича Бунге (1823—1895) «Полицейское право» (К., 1869; К., 1877). Микола Християнович був більше економістом, ніж правником, тому в його працях превалює економічна складова; поліцейське право він, за традицією того часу, поділяв на дві складові: закони добробуту (або благоустрою) та безпеки (закони благочиння).

Характеризуючи праці свого попередника, А. Антонович писав: «Пре- обладение в исследованиях положительного метода отличает курс поли- цейского права Н. X. Бунге и составляет его характеристическую черту. Благодаря зтому полицейское право, основьіваясь на общих научньїх дан- ньіх, является наукою национальною, не игнорирующей особенностей и отличий, не допускающей однообразного применения научньїх истин»^{1 2}. Показово, що сучасні дослідники російського поліцейського (адміністративного) права оцінюють праці київських професорів як такі, що залишили «заметньїй след в развитии русского административного права», хоча автори «подошли к рассмотрению вопросов с позиций зкономики; они хотели представить науку о государственном благоустройстве как науку точную, использующую змпирические методьі»³.

В. Чеважевський так характеризував викладацьку діяльність М. X. Бунге: «Профессор Бунге излагал нам, юристам 3 курса, курс полицейского права и статистики. Курсу полицейского права в тесном смьісле пред- шествовало обьїкновенно изложение истории политико-зкономических учений. Лекции по зтому предмету в устном пересказе профессора бьіли замечательно интересньї и глубоко содержательньї. Не обременяя нашей памяти и не ослабляя внимания излишними цитатами трактуемьіх авто- ров учений, лектор в удивительно сжатой и ясной лекции умел вложить в памягь слушателя всю суть данного учення. Почтенньїй профессор

1 Общин Устав и штатьі императорских российских университетов, 1863. — к., 1872, —с. 7.

2 Антонович а. Я. Курс государственного благоустройства (полицейского права) / а. Я. Антонович. — ч. 1. — с. 98.

3 Российское полицейское (административное) право : Конец XIX — начало XX ве- ка : хрестоматия. — с. 25.

Глава 1

не обладал сильньїм голосом, но так как аудитория бьіла небольшая, чте- ние лекций происходило зкспромтом, плавно, живо, с неизменной ульїб- кой на лице лектора, причем г. профессор имел обьїкновение читать свои лекции, стоя у кафедри, и такой способ изложения лекций чрезвьічайно полюбился слушателям Н. Хр. Бунге: вся аудитория вьіслушивала лектора с неослабевающим от начала и до конца интересом, и оставляли ауди- торию студенти вполне удовлетвореннне предметом чтений»¹.

Спробою розробки самостійного курсу поліцейського права був «Курс государственного благоустройства» Афіногена Яковича Антоновича — професора Університету Святого Володимира.

Завдання науки поліцейського права, «изучающей правооснования для хозяйственного содействия со сторони общества и государства со- хранению и развитию народного блага», на думку А. Антоновича, полягає в «изучении в разнообразии жизненних отношений норм для деятель- ности, направленной, с одной сторони, к охране существующего благо- состояния, т. е. к предупреждению и пресечению действий, нарушающих существуюгцее благосостояние, с другой же сторони, — в изучении норм для надлежащего содействия дальнейшему развитию народного блага»².

У стінах Київського університету починав свою наукову кар’єру один із найвідоміших російських поліцеїстів, згодом професор Московського університету Іван Трохимович Тарасов (1849—1929). Цей учений одним з перших у Російській імперії виклав новий погляд на поліцейське право у спеціальній праці «Основнне положення Лоренца Штейна по по- лицейскому праву в связи с его учением об управлений», спершу опублікований в «Университетских известиях» (1874).

1. Тарасов виступав прихильником концепції «права внутрішнього управління» Л. Штейна, якого вважав основоположником адміністративно-правової науки. Він стверджував, що «наука полицейского права єсть наука о правовьіх нормах, определяющих полицейскую деятельность государства; она исследует правоотношения, возникшие из зтой деятель- ности, отношения, долженствующие существовать между государством и индивидом, обществом и народом с его иромьпиленностью, просвеще- нием, обьічаями, верой, нравственностью, потребностями и т. п. Положи- тельное полицейское право єсть совокупность правил и норм, определяющих полицейскую деятельность в данном государстве в данную зпоху». Вчений пропонував науково визначи ти правовідносини, які виникають із

1 Цит. За : Гриценко і. С. Юридичний факультет Університету Святого Володимира, 1834 — 1920 / і. С. Гриценко, в. А. Короткий. — к., 2009. — с. 81.

2 Антонович а. Я. Зазнач. Праця. — с. 12.