осіб і, як правило, має структурні частини, але в адміністративно-правовій сфері виступає винятково як єдина особа¹.

Найбільш поширеною є класифікація суб’єктів адміністративного

права на такі групи:

• фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

• юридичні особи — органи виконавчої влади, будь-які інші державні органи, органи місцевого самоврядування;

• інші юридичні особи публічного права (підприємства, установи,

фонди тощо);

• громадські об’єднання;

• колективні суб’єкти (утворення), які не мають ознак юридичної особи, але нормами адміністративного права тією чи іншою мірою наділені певними правами та обов’язками: структурні підрозділи державних і недержавних органів, підприємств, установ, організацій, деякі інші громадські утворення (наприклад загальні збори громадян за місцем про-

ЖИВсіННЯ)

У наведеному переліку можна розрізнити два види суб’єктів адміністративного права:

• індивідуальні суб’єкти — фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), які складають значну групу суб’єктів адміністративного права;

• колективні суб’єкти — юридичні особи (органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; громадські об’єднання, релігійні організації тощо) та суб’єкти (утворення), які не мають ознак юридичної особи, але нормами адміністративного права тією чи іншою мірою наділені певними правами і обов’язками (структурні підрозділи державних і недержавних органів, підприємств, установ, організацій, деякі інші громадські утворення, наприклад загальні збори громадян за місцем проживання).

1. Громадяни України, іноземці, особи без громадянства як суб'єкти адміністративного права

До індивідуальних приватних осіб за адміністративним правом належать громадяни України, іноземці, особи без громадянства.

¹ Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков. К.: Юрінком Інтер, 2000.. — С. 100.

15*

Глава 6

Громадяни найбільша група суб’єктів адміністративно-правових відносин. Конституція України надає перевагу інтересам, правам і свободам громадян перед інтересами, правами та свободами інших учасників правових відносин, виходячи з пріоритету загальнолюдських цінностей. Людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнають в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. З Конституції України).

В. К. Колпаков зазначає, що головною особливістю становища громадян за адміністративним правом є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загальногромадянські права та обов’язки у сфері публічного управління, а не права та обов’язки виконавчо-розпорядчих органів, громадських організацій чи посадових осіб¹.

На всіх осіб, які постійно чи тимчасово перебувають на території України, поширюється юрисдикція Української держави. Однак законодавство у багатьох випадках чітко розмежовує статус громадянина і особи, не ототожнює їх.

Для реалізації деяких прав, свобод і виконання обов’язків у сфері публічного управління важливе значення має громадянство — постійний правовий зв’язок особи та Української держави, що дістає вияв у їх взаємних правах і обов язках. Громадянин України має ширший обсяг прав і обов язків, ніж особа, яка не пов’язана відносинами громадянства з державою, зокрема, й у сфері захисту (недопустимість видачі громадянина України іноземній державі, захист прав громадян за кордоном тощо).

Право на громадянство є невід’ємним правом громадянина України — він не може бути позбавлений свого громадянства. Кожна особа має право на громадянство в Україні, яке вона може одержати за певних умов. Громадянство не поєднується з постійними трудовими чи службовими відносинами особи з конкретною організацією.

2. Адміністративно-правовий статус громадянина

Адміністративно-правовий статус громадянина можна визначити як сукупність наданих йому прав і покладених на нього обов’язків, закріплених нормами адміністративного права, реалізація яких забезпечується юридичними гарантіями.

¹ Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков. — К. • Юрінком Інтер, 2000. — С. 152—153.