Глава 9

Необхідно відзначити, що працівники прокуратури, виконуючи функції, пов’язані з розслідуванням кримінальних справ, віднесених до їх підвідомчості, в окремих випадках також діють як суб’єкти публічного управління.

Приклад

10 жовтня 2008 р. до Особи 1, працівника державної податкової служби у Заводському районі м. Запоріжжя, надійшла повістка від слідчого Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури, юриста 2 класу Богослова А. В. У повістці зазначено, що на Особу 1 покладається обов'язок з'явитися до Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури для дачі пояснень згідно зі ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Як пізніше з'ясовано судом, цей обов'язок було покладено на Особу 1 незаконно, оскільки згідно 1 Кримінально-процесуальним кодексом України слідчому надано повноваження викликати осіб повісткою для дачі показань лише в межах розслідуваної ним кримінальної справи, а такої кримінальної справи порушено не було.

Постановою Київського окружного адміністративного суду встановлено, що слідчий Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури, юрист 2 класу Богослов А. В. у даній ситуації діяв як суб'єкт владних повноважень, тобто реалізовував не процесуальні, а управлінські функції¹. :

• Державні органи, які не входять до системи органів виконавчо! влади (Вища рада юстиції, Національні комісії регулювання природних монополій та Служба безпеки України).

• Суб’єкти публічних повноважень з особливим статусом (наприклад, Національний банк України)^{1 2}.

Приклад

Харківський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом Особа 1 до Національного банку України, Управління Націо» нального банку України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними³.

¹ Постанова Київського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 р, в адміністративній справі № 2-а-4937/09 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьіір://геуез1г.сош1§оу.иа/к.еуіе\у/9125490.

² Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України (ст. 2 Закону України «Про Національний банк України») // Про Національний банк України : Занои України від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. ■ 1999,—№29. —Ст. 238.

³ Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2012 року у справі № 2-а-5474/12/2070 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьйр://геуеі® соигІ.§ОУ.иа/К.еуіе'у/25601191.

Позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів при розгляді заяви позивача від 26 березня 2012 року; зобов'язати відповідачів виконати дії по відшкодуванню позачергово, в повному обсязі коштів за вкладом Особа 1, вкладених до ПАТ «Земельний Банк».

• органи місцевого самоврядування.

• юридичні особи публічного права, які не мають статусу органа публічної влади (підприємства, установи, організації, фонди публічного права).

Відповідно до абз. З ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Особливість правового статусу таких суб'ктів полягає у тому, що вони, головним чином, реалізують так зване сприяюче та забезпечувальне управління¹, тобто сприяють наданню адміністративних послуг, виплаті соціальної допомоги тощо приватними особами у реалізації наданих їм прав, свобод та законних інтересів або забезпечують (матеріально, фінансово, організаційно) можливості для їх реалізації. Працівники даної категорії юридичних осіб публічного права, як правило, не мають статусу державного службовця або службовця органу місцевого самоврядування і не уповноважені на застосування примусових заходів.

До цієї категорії юридичних осіб публічного права відносяться державні підприємства, установи та організації, наприклад;

• Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», метою діяльності якого є; сприяння проведенню державної житлової політики; участь у розробленні та реалізації міжнародних інвестиційних проектів, державних, регіональних і місцевих програм поліпшення житлових і соціально- економічних умов сімей та одиноких громадян України; управління фінансовими активами з метою фінансування будівництва та реконструкції житла тощо^{1 2};

• Український центр оцінювання якості освіти, який, будучи бюджетною установою, повинен: оформляти і видавати особам, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, сертифікат з його результатами; прово

¹ Зазначений поділ є доволі умовним, оскільки подекуди одна юридична особа публічного права може здійснювати як сприяюче, так і забезпечувальне адміністрування.

² Питання Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» : постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 р. № 1604 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 43. — Ст. 1846.

Глава і

дити за дорученням Міністерства освіти і науки, молоді та спорту моні- торинг якості освіти тощо';

• вищі навчальні заклади, наприклад, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. 3. Гжи- цького, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ви- щої освіти та кваліфікації з широкого спектра природничих, аграрних, гуманітарних, технічних, економічних, правових та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, веде фундаментальні та приклад-,

ні наукові дослідження. Визначальною метою діяльності вищих на- вчальних закладів є реалізація освітньої та культурно-виховної функцій

держави;

• Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укр- пошта» створене для забезпечення потреб фізичних і юридичних осіб у

поштовому зв’язку, який нерозривно пов’язаний із реалізацією економіч-

ної функції держави.

Окрему категорію юридичних осіб публічного права складають ті з

них, що утворені на підставі законів України «Про Акціонерні товари- ства» і «Про холдингові компанії України». Відповідно до названих нор-

мативних актів в Україні функціонують, наприклад:

• Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», метою

діяльності якої є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та

нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держа- ви, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазово- го комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побуто-

вих споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отриман- ня прибутку²; і

• Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компа-

нія «Укрбуд» утворене з метою забезпечення реалізації економічних ін-

тересів держави, пов’язаних з розвитком будівництва, одержання прибутку

від усіх видів діяльності, дозволеної законодавством, а також задоволен- ня потреб населення, установ і підприємств будь-якої форми власності в послугах у сфері проектування, архітектури та будівництва, в придбан- ні будівельних матеріалів і конструкцій, підготовці робочих кадрів, а тя»

Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцішру вання та моніторингу якості освіти : постанова Кабінету Міністрів України від ЗІ гру#» ня 2005 р. № 1312 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 1. Ст. 34.

Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» : пости* нова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 747 [Електронний ресурс], чи Режим доступу : Ьйр://гакоп4.гас1а.§оу.иа/1а\уз/зЬоуу/747-98-%П0%ВР. ,

кож з метою створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі';

• Державний концерн «Укроборонпром» утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами^{1 2} тощо.

• Юридичні особи приватного права.

У випадках, передбачених нормативно-правовими актами органи державної влади або органи місцевого самоврядування можуть делегувати частину своїх повноважень (функцій) юридичним особам приватного права. Реалізація делегованих повноважень юридичними особами приватного права може здійснюватися як на безоплатній, так і на платній основі. В останньому випадку оплата діяльності юридичної особи приватного права здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. У межах виконання делегованих публічних повноважень (функцій) юридичні особи приватного права здійснюють публічне управління.

Приклад

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладено обов'язок надання безоплатної первинної правової допомоги особам, які перебувають під юрисдикцією України. Однак згідно з ч. 5 ст. 12 названого Закону органи місцевого самоврядування можуть укласти з юридичними особами приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правову допомогу, договори про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Тобто у даному випадку йдеться про делегування юридичним особам приватного права публічної функції, пов'язаної з наданням безоплатної правової допомоги.

• Фізичні особи.

В окремих випадках нормативними актами може бути передбачено іалучення приватних осіб до реалізації публічного управління в окремих

¹ Питання державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія "Укрбуд» : постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1793 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 1. — Ст. 29.

² Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» : постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 993// Офіційний вісник України. — 2011. — V- 74. — Ст. 11.

і» М 937

¹ Бевзенко В. М. жень / В. М. Бевзенко // С. 147-152.

Класифікація та деякі особливості суб’єктів владних повном- Вісник Харківського нац. ун-ту внутр. справ. — 2009. № 44. —

² Елистратов А. И. Основньїе начала административного права / А. И Елистпатої • Вступ, слово доктора юрид. наук В. В. Коноплева. — Симферополь, 2007 — С 160 (серия «Классика конституционного и административного права»).

• колективні суб’єкти, що не наділені статусом юридичної особи: об’єднання громадян, які вправі вступати в адміністративно-правові відносини — будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення; лічильна комісія, тимчасова президія першої сесії Верховної Ради України, апарати державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, управління, відділи, сектори, інші складові цих апаратів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ тощо¹,

• суб’єкти публічних (невладних) повноважень, на яких у випадках, передбачених законом, покладається виконання деяких суспільно- державних обов’язків.

Такими суб'єктами, наприклад, є: ....

• головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'яка також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів; капітани суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України; начальники розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедицій; начальники, їх заступники з медичної частини, старші и чергові лікарі госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів, командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів (ст. 40 Закону України «Про нотаріат»)^{1 2 3};

• керівник вищого навчального закладу — ректор (президент), начальник, директор; декан факультету та його заступники; вчена рада вищого навчального закладу; наглядова рада вищого навчального закладу; ректорат; деканати; приймальна комісія (статті 32-36 Закону України «Про вищу освіту»;

• засоби масової інформації, їх творчі працівники (ст. 174 КАС України), кандидати, їхні довірені особи, партія (блок), місцева організація парти (блок місцевих організацій партій), їхні посадові особи та уповноважені особи, ініці ативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, офіційні спостерігачі від суб'єктів виборчого процесу (ст. 175 КАС України);

• виборці, виборчі комісії та їх члени, партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати; кандидати у депутати; офіційні спостерігачі від суб'єкта виборчого процесу;

¹ Петров Г. И. Советские административно-правовьіе отношения / Г. И. Петров.

_{л 1972} _ с 52 ; Петров Г. И. Сущность советского административного права /

І И Петров — Л., 1959. — С. 69,70 ; Петров Г. И. Советское административное право /

І И Петров —Л ’ 1960. — С. 99,100 ; Петров Г. И. Советское административное право : Часть общая / Г. И. Петров. - Л„ 1970. - С. 81, 82 ; Юридический знциклопедическии гловарь / [Буянова М. О., Ганюшкина Е. Б., Ганюшкин Б. В. и др.]; огв. ред. М. Н. Мар- ченко. — М., 2006. — С. 437.

2 Про нотаріат : Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-ХН И Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

3 Про вищу освіту : Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-І1І // Відомості

Верховної Ради України. — 2002. — № 20. — Ст. 134.