255

2. Використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано

Принцип використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2 ч. З ст. 2 КАС України) є вимогою перевірити і компетенцію суб’єкта владних повноважень, і належність використання повноважень. Як визначено у Рекомендації № К (80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 р.) особливо важливою є дана вимога для контролю за здійсненням дискреційної влади. Єдиною метою, якої мусить дотримуватися адміністративний орган, на котрий покладено дискреційне повноваження, є тільки та ціль чи одна з цілей, для здійснення яких таке повноваження надано. Для застосування цього принципу бажано, щоб мета, яку мають досягти, і характер критеріїв здійснення дискреційного повноваження були ясно викладені. Як правило, мета вказується у тексті закону, що надає повноваження, іноді — у назві або преамбулі. Для визначення мети можна скласти супровідну пояснювальну записку. У будь-якому випадку повноваження має бути використано у публічних інтересах.

Приклад

Працівники Державтоінспекції мають право зупиняти транспортні засоби.

Проте це повноваження є обмеженим певним переліком підстав (наприклад

порушення Правил дорожнього руху тощо).

7.З.4.З. Обґрунтованість адміністративного акта

Пункт 3 ч. З ст. 2 КАС України вимагає від суб’єктів владних повноважень діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Для підтвердження дотримання цієї вимоги суб’єкт публічної адміністрації повинен навести своє обґрунтування (мотиви) прийняття адміністративного акта. Це також один із принципів, закріплених на рівні Ради Європи. Зокрема, в її Резолюції (77) 31 про захист особи від актів адміністративних органів (прийнятій Комітетом Міністрів 28 вересня 1977 року) визначено принцип наведення мотивів, який полягає в тому, що адміністративний орган зобов’язаний викласти фактичне та правове обґрунтування прийнятого рішення, зокрема, у разі коли адміністративний акт за своїм характером негативно впливає на права та законні інтереси приватних осіб. Обсяг обґрунтування має бути достатнім, щоб зрозуміти мотиви адміністративного органу для прийняття саме такого рішення. Обґрунтування може бути викладене як безпосередньо в адміністративному акті, так і в документі, за допомогою якого цей акт доводиться до відома відповідної осо