361

П.З. Окремі види приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації та їх загальна характеристика

1. Заснування юридичних осіб державної чи комунальної власності

Одним із провідних інструментів діяльності суб’єктів публічної адміністрації у приватноправових відносинах є реалізація останніх функцій засновника юридичних осіб державної чи комунальної форм власності або суб’єктів господарювання зі спільною формою власності (державно-

приватною, комунальноприватною).

У юридичній науці і законодавстві для позначення механізму реалізації суб’єктами публічної адміністрації повноважень засновника вживаються різні поняття: управління об’єктами державної та комунальної власності¹, організаційно-господарські повноваження засновника тощо.

З наведених понять «управління об’єктами державної та комунальної власності» має найбільш широкий (загальний) характер.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» визначає «управління об’єктами державної власності» як здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами іншими суб’єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних і суспільних потреб.

З наведеної норми випливає, що діяльність суб’єктів публічної адміністрації із заснування юридичних осіб державної та комунальної форм власності, розпоряджання корпоративними правами держави, заснування суб’єктів господарювання змішаної форми власності охоплюється понятим «управління об’єктами державної та комунальної власності». Згідно , ч 3 ст. 22 ГК України повноваження суб’єктів управління у державному секторі економіки — Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб’єктів господарювання визначаються законом³.

'Про~управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня ’0()6 р // Офіційний вісник України. — 2006. — № 41. — Ст. 26—27.

■' Кравець І. М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повно- мжснь : монографія /1. М. Кравець. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - С._65. _

¹ Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003.

Ч» їх № 14—20; № 21 —22. — Ст. 144.

Глава 11

Наведена норма ГК України має відсилочний характер і конкретизується в законах України: «Про Кабінет Міністрів України», «Про управління об єктами державної власності», «Про Фонд державного майна України» інших нормативно-правових актах, якими визначається компетенція суб єктів публічної адміністрації у сфері управління економікою.

ідповідно до ч. 5 ст. 22 ГК України держава реалізує у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління право державної власності щодо суб єктів господарювання, які належать до цього сектору і провадять свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. ^{г н}

Встановлюючи в законах і підзаконних актах компетенцію суб’єктів публічної адміністрації щодо участі у заснуванні юридичних осіб, держа- ва закріпила за конкретними суб’єктами окремі права та обов’язки у цій

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері заснування, ліквідації та реорганізації юридичних осіб, зокрема, на-

ЛСЖЗТЬІ

1. визначення органів виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об’єктами державної власності;

2. встановлення порядку передачі об’єктів державної власності суб’єктам управління, визначеним цим Законом;

3. визначення умов створення та діяльності господарських структур-

) прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначення уповноважених органів управління що здійснюють контроль за їх діяльністю;

5. прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначення центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;

6. прийняття рішень про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного май- на, що приватизується, строки закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;

) прийняття, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері еконо- мічного розвитку, рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;

8. прийняття, за поданням центрального органу виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері еконо-’

мінного розвитку, рішення про передання повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

9) погодження рішень уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки

держави. „ . „

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію д р- жавної політики у сфері управління об’єктами державної власності яким відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 9 грудня 2011 р. № 4107-VI виступає Фонд державного майна, в межах визначеної законодавством України компетенції здійснює, серед іншого, такі повноваження:

1. управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління, зокрема корпоративними правами держави;

2. готує пропозиції щодо закріплення в державній власності пакетів акцій акціонерних товариств, які належать до сфери його управління, для подальшого їх подання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Кабінету Міністрів України;

3. здійснює контроль і проводить аналіз результатів діяльності державних підприємств (зокрема ефективності використання державного майна), господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, які належать до сфери його управління, та розробляє механізми

підвищення ефективності їх роботи;

4. проводить відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпоративними правами держави, що належать до сфери його управління, та укладає з ними відповідні договори;

5. призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, укладає з ними договори доручення, дає доручення для голосування з питань порядку денного загальних зборів і засідань наглядових рад,

6. розробляє та затверджує стратегічні плани розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств і господарських структур, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких він здійснює, та контролює їх виконання;

7. формує переліки та проводить корпоратизацію державних підприємств, що належать до сфери його управління;

Глава

) затверджує персональний склад наглядових рад господарських товариств, створених у процесі корпоратизації державних підприємств, управління корпоративними правами яких він здійснює, та вносить зміни до такого складу;

8. передає до сфери управління Фонду державного майна України державні підприємства та державні корпоративні права господарських товариств, що належать до сфери його управління та щодо яких прийнято рішення про приватизацію;

9. погоджує відчуження, передачу в оренду (користування), заставу (іпотеку), списання майна державних підприємств і передачу в оренду, заставу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що належать до сфери його управління.

Окрім зазначених повноважень, які здійснюються Фондом державного майна у процесі заснування, реорганізації чи ліквідації юридичних осіб, цей суб’єкт владних повноважень виступає відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності»:

1. з боку держави — засновником та учасником підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, або у разі придбання державою пакетів акцій (часток, паїв) у інших власників;

2. правонаступником державних підприємств, установ та організацій стосовно суб’єктів господарювання, раніше утворених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб’єктів господарювання;

3. представляє відповідно до законодавства інтереси України щодо питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які при утворенні господарських товариств передаються до їх статутного капіталу;

) здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна; ^у

5. погоджує пропозиції уповноважених органів управління щодо:

а) дострокового продажу пакетів акцій (часток, паїв), закріплених у державній власності, або їх частини;

5. здійснює передачу повноважень з управління корпоративними

правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам; *>

в) за погодженням з Кабінетом Міністрів України приймає рішення про утворення державних холдингових компаній у процесі приватизації;

г) утворює державні холдингові компанії;

д) виступає засновником державних холдингових компаній у процесі

приватизації державних підприємств;

є) організовує ведення реєстру корпоративних прав держави відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», частин 2 та 3 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна

України»¹. ,

Повноваження суб’єктів публічної адміністрації у сфері заснування,

реорганізації, ліквідації юридичних осіб, як правило, здійснюються такими способами: .. _жжжжжж„

• прийняття рішення про заснування юридичної особи, визначення

організаційно-правової форми такої особи, або викуп у вже діючої юридичної особи;

• виділення частки у державній власності, яка може бути передана до

статутного капіталу юридичної особи,

• формування статутного капіталу юридичної особи або передача в оперативне управління, господарське відання цілісних майнових комплексів підприємств;

. визначення органу або посадової особи, які наділятимуться повноваженнями щодо управління юридичною особою, в статутному капіталі якої є частка державної чи комунальної власності,

• участь в управлінні діяльністю юридичної особи, зокрема форму

вання органів управління, вирішення питання про випуск цінних паперів, затвердження значних правочинів, інші види діяльності з управління державною власністю; .. ,

• здійснення заходів щодо реорганізації, ліквідації юридичної особи,

вирішення питання про приватизацію, реструкгурізащю чи корпоратиза-

цію державного підприємства тощо.

Здійснюючи правове регулювання процедур заснування, реорганізації чи ліквідації юридичних осіб за участю публічної адміністрації, законодавство України одночасно покладає на уповноважених суб єктів ті ж самі обов’язки, що і на фізичних та юридичних осіб приватного права засновників юридичних осіб, за винятком окремих особливостей, встановлених для механізму управління об’єктами державної та комунальної власності. Фактично це означає, що уповноважений суб єкт публічної адміністрації, який прийняв рішення про заснування, реорганізацію або ліквідацію юридичної особи, зокрема зі змішаною формою власності, має дотримуватися вимог і процедур, визначених ЦК та ГК України, Зак -

Г^рГфонТдержавного майна України : Закон України ві^9 грудн* 2011 р. №4107-VI// Відомості Верховної Ради України. 2012. №28. ст.