349

• особистими планами роботи — плани, які є обов’язковими для виконання окремими посадовими особами публічної адміністрації.

• за строком планового періоду акти планування бувають.

• довгостроковими (від 5 років і більше),

• середньостроковими (від 1 до 5 років),

• поточними (до 1 року)¹.

Усьому* контексті досить цікавим є досвід ФРН, де існує складнаїсисгема актів планування. Залежно від ступеня обов'язковості плани поділяються на

імперативні, які мають правову обов'язковість для адресатів і^^шГмїютГна забудови плани ліквідації небезпечних відходів; плани впливу, що мають на — =ано впливати на дії за допомогою, так званих, стимулюючих програм, наприклад, надання субсидій чи податкових пільг при діях, ЩО відповзають плану; індикативні плани з інформативною функцією, наприклад показники та попередні розрахунки середньострокових фінансових планів.

Залежно від предметів і сфер державного планування розрізняють фінансове територіальне, галузеве планування та плани розвитку планування.

Як уже зазначалося, залежно від правової форми виокремлюють плани у формі законів норматив'них актів, місцевих законів, адміністративних актів, внутрішніх управлінських актів².

2. Порядок (процедура) прийняття актів планування

В адміністративно-правовій літературі та чинному законодавстві порядок підготовки, прийняття і набуття чинності актами планування традиційно позначається терміном «планування». Планування є різновидом адміністративної процедури, що здійснюється суб’єктом публічної адмт-

""вУкраїні відсутній нормативно закріплений порядок прийняття актів планування. Як наслідок адміністративні процедури з прийняття актів планування встановлюються різноманітними нормативними актами (як законодавчими, так і підзаконними) залежно від виду плану, його змісту, галузі та суб’єкта публічної адміністрації, що його приймає. Трап-

і~Закон^України «Про організацію оборонного планування» від 18 листопада ->004 р № 2198-14 один з небагатьох нормативних актів, у якому визначено. ^по'^пеР“’ нили планів а по-друге, строки планування: довгострокові плани (державні програ ми) - складаються на строк до 12 років, середньострокові плани (державні прогр - м и) — на строк до 6 років, короткострокові плани — щорічно.

² Детальніше див.: Рихтер И. Судебная практика по админис^т^ному праду . V ,,еб. пособ. / И. Рихтер, Г. ф. Шупперт; пер. с нем. — М.. Юристь, 2000.

Глава 10

ляються випадки, коли дані відносини фактично регламентуються актами ненормативного характеру (методичні рекомендації).

Приклад

Адміністративна процедура прийняття актів планування визначається:

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038Л/І.

регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950;

Положенням про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженим наказом ГоловКРУ від 26 жовтня 2005 р. № 319;

Порядком планування митними органами документальних виїзних перевірок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2012 о. № 582; ^к

Положенням щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженим ДКЯРУ від 7 квітня 2005 о. № 38.

Методичними рекомендаціями щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 1 квітня 2011 о. № 190.

Варто відзначити, що нормативні акти подекуди не містять приписів, які б визначали власне процедуру підготовки, прийняття, затвердження, опублікування та набуття чинності актами планування.

Зауваження

У законодавстві західноєвропейських країн подібна ситуація виключена. Усі питання, пов'язані з процедурою планування, регламентуються винятково законодавчими актами. Так, у Великобританії діє законодавчий акт про планування. Механізм правового регулювання у сфері планування ФРН можна вва* жати найбільш досконалим. Крім Закону про адміністративні процедури у редакції від 21 вересня 1998 р., який має загальний характер, питання планування регламентуються також, наприклад, Будівельним кодексом, Законом про повітряне сполучення, Законом про шосейні дороги та іншими законодавчими актами. '

Обґрунтовані пропозиції щодо прийняття законодавчого акта про оргі- нізацію та здійснення планування були сформульовані в Радянському СокмІ ще в 60-ті рр. минулого століття, неодноразово подібні думки висловлювалися вітчизняними науковцями у наш час. Проте це питання залишається невирішв* ним і дотепер.

*

З огляду на роль і значення процедури планування для діяльності публічної адміністрації особливу увагу необхідно звернути на аналіз передумов здійснення цього різновиду адміністративної процедури. У няу» ковій літературі цілком обґрунтовано зазначається, що ефективність ПЛ№