Глам§}

Таким чином, сфера застосування адміністративних контрактів у Франції дуже широка й охоплює питання, які у багатьох інших країнах визнають сферою цивільного права.

В Естонії адміністративний договір розглядають як договір, що регулює адміністративно-правові відносини. Адміністративний договір може бути укладено для регулювання як індивідуального випадку, так і неви- значеноі кількості випадків (отже, охоплює і сферу нормативного регулювання). Принаймні однією зі сторін такого договору є держава, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права або ж юридична особа приватного права чи фізична особа, що виконує функції публічної адміністрації на підставі закону.

Значною сферою застосування адміністративного договору є делегування публічних функцій приватним особам у випадках, коли таке делегування здійснюється на підставі закону. Критерієм для відмежування адміністративного договору від цивільного є передання за першим повноважень публічної влади. Наприклад, якщо за договором між адміністративним органом і підприємством останньому передано лише функцію переміщати за рішенням працівника поліції транспортні засоби, залишені в заборонених для паркування місцях, то це цивільний договір, а якщо надано право ще й приймати рішення про евакуацію, тоді — адміністративний.

Адміністративний договір може бути укладено замість застосування санкцій. Наприклад, за таким договором приватна особа зобов’язується усунути допущене порушення у певний строк, а адміністративний орган відмовляється від застосування санкцій у разі своєчасного усунення порушень¹.

У Латвії адміністративний договір — це угода між публічною і приватною особами про встановлення, зміну, припинення або констатацію адміністративних правовідносин. Предметом адміністративного договору є питання, яке належить до компетенції відповідної публічної особи, а сам договір спрямовано на виконання цієї компетенції. Адміністративний договір укладають лише у таких випадках:

1. Щоб припинити правовий спір в судовому процесі;

2. Якщо правові норми дають публічній особі свободу щодо видання адміністративного акта, його змісту або щодо вчинення фактичної дії.

Адміністративний договір є лише одним з чотирьох видів договорів публічного права, до яких віднесено також договір делегування, договір про участь, договір про співпрацю.

¹ Аздмаа А. Руководство по административному производству / А. Аздмаа, 3. Лоп- ман, Н. Паррзст, И. Пилвинг, 3. Взне. — Тарту: Изд-тво Таргуского ун-та, 2005 — С. 529—558.

277

За договором делегування публічна особа може делегувати приватній особі або іншій публічній особі здійснення управління, яке включає прийняття рішень.

Договір про участь передбачає залучення публічною особою до своєї діяльності представників суспільства (громадських організацій, інших організованих груп, окремих компетентних осіб), включивши їх до робочих груп або попросивши дати висновок.

Договір про співпрацю укладають для більш ефективного виконання завдань публічної адміністрації, які належать до компетенції принаймні однієї сторони — публічної особи. За цим договором компетенція публічної особи, визначена нормативними актами, не може бути делегована чи змінена. Цей договір не укладається між ієрархічно підпорядкованими суб’єктами.

Розглянутий досвід деяких європейських держав підтверджує, що в Європі відсутнє уніфіковане розуміння адміністративного договору. В одних країнах договори за участю адміністративних органів визнаються сферою приватного права (Литва), в інших — сфера їх застосування досить обмежена (Латвія), дещо ширша (Естонія, Німеччина) або дуже широка (Франція). Питання адміністративних договорів зазвичай регулюють адміністративно-процедурні кодекси, спеціальні закони стосовно окремих видів контрактів, а за відсутності регулювання застосовують положення цивільного договірного права. Певні види договорів можуть бути прямо визначені законом як адміністративні, а в інших випадках їх природу з’ясовує суд.

2. Поняття та значення адміністративного договору

В Україні поняттю адміністративного договору більшу увагу, ніж інші автори, приділяли у своїх працях В. Стефанюк¹ і К. Афанасьєв². Хоча

¹ Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : монографія / В. С. Стефанюк. — X. : Консум, 2003. — С. 115—150; Стефанюк В. С. Поняття, ознаки і публічно- правова природа адміністративного договору та його значення в управлінській діяльності / В. С. Стефанюк // Право України. — 2003. — № 8; Стефанюк В. С. Поняття, ознаки і публічно-правова природа адміністративного договору та його значення в управлінській діяльності / В. С. Стефанюк // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: зб. наук, праць. — К., 2003. — С. 14—27 та ін.

² Афанасьєв К. К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / К. К. Афанасьєв. — X., 2002; Афанасьєв К. К. Адміністративні договори: реалії та перспективи : монографія / К. К. Афанасьєв. — Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. — 320 с. та ін.