Зміна політичної ситуації у країні після 1917 р. зумовила створення радянського адміністративного права, у розбудові системи якого спостерігалися різні підходи, що перебували у прямій залежності від розуміння тими або іншими авторами предмета адміністративного права. У зв язку з цим можна виділити два основні напрямки у створенні системи адміністративного права, кожен з яких, у свою чергу, поділявся на певні підвиди.

Представників першого напрямку об’єднувала ідея, що завданням адміністративного права є регулювання не лише державної діяльності у сфері управління, а й відносин між правлячою владою і громадянином. Представники ж іншого напрямку були переконані, що головним і визначальним завданням зазначеної галузі права є або регулювання управління в усіх його сферах, або охорона громадського порядку та громадської безпеки. Зрозуміло, що такі різнопланові погляди на призначення адміністративного права зумовили й різне конструювання його системи.

Яскравим представником першої групи авторів був О. Ф. Євтихієв, який, перебуваючи під певним впливом європейських вчених, поділив адміністративне право на такі частини:

1. організація адміністративних установ;

2. форми діяльності адміністративних установ;

3. адміністративно-правові відносини;

4. адміністративна діяльність у різних галузях;

5. забезпечення законності у сфері управління¹.

Подібну позицію займав В. Л. Кобалевський, який поділив усю сукупність адміністративно-правового матеріалу на дві частини — загальну та особливу².

Водночас, у юридичній літературі 20-х рр. XX ст., як зазначалося, висловлювалися й інші уявлення про систему адміністративного права. Наприклад, О. Турубінер пропонував з його системи виключити норми, що регулюють господарські функції радянської держави. Вони, на його думку, мали утворити господарське право, яке б регулювало не лише при- ватномайнові відносини, й відносини трудові, а також діяльність трестів, синдикатів, акціонерних товариств, кооперації та комунальних органів. Учений наполягав також і на тому, що адміністративного права не стосу

1 Евтихиев а. Ф. Основи советского административного права / а. Ф. Евти- хиев. — X., 1925. — с. 14.

2 Кобалевский в. Советское административное право / в. Кобалевский — X 1929, —с. 32.

Глава 1

ються норми, що регулюють народну освіту, охорону здоров’я та соціальне забезпечення.

У зв’язку з цим О. Турубінер дійшов висновку, що до системи адміністративного права входять чотири основні галузі:

1. галузь, яка об’єднує норми, що регулюють охорону громадського порядку та безпеки;

2. галузь, що включає норми, які регулюють забезпечення революційної законності;

3. галузь, яка містить норми, що визначають публічні права громадян;

4. галузь, яка включає норми, що регулюють діяльність суто адміністративних установ— Народного комісаріату внутрішніх справ, його місцевих органів та міліції¹.

Подальший розвиток вчень про систему адміністративного права базувався на ідеї, що ця система має бути побудована, виходячи із принципів радянського державного управління та характерних рис соціалістичного права. Основною метою і завданням нашого державного управління, писав С. С. Студенікін, є побудова комуністичного суспільства. І тому сутністю діяльності органів державного управління є керівництво усім культурним та виробничим рухом найширших мас, які будують це нове суспільство, виховання нової, соціалістичної дисципліни, керівництво і управління соціалістичною системою народного господарства, рішуче придушення опору всіх ворогів радянського народу².

Виходячи з цього, С. С. Студенікін звів усю сукупність адміністративно-правових норм до двох частин, перша з яких охоплювала норми, що визначали: завдання та принципи радянського соціалістичного державного управління; способи забезпечення законності в управлінні; правове положення державних установ і громадських організацій, які виконували державні функції; порядок проходження державної служби; відповідальність посадових осіб; види правових актів державного управління та форми і методи їх реалізації. Друга ж частина містила норми, які регулювали: забезпечення прав і політичних свобод громадян СРСР; забезпечення виконання громадянами СРСР державних обов’язків; охорону державного порядку та державної безпеки; державне управління соціалістичною власністю та її охорону; державне керівництво колгоспно-кооперативни-

1 Турубинер а. Основньїе злементьі советского административного права / а. Туру-

бинер // Административньїй вестник. — 1925. — № 8. — С. 14 22.

2 Студеникин с. О некоторьіх вопросах советского социалистического административного права / с. Студеникин// Советское государство — 1938 — № 1

С. 117—145.