Глам 1|

-^т

Отже, останньою загальною ознакою можна цілком обгрунтовано

вважати те, що акт забезпечується силою публічного (державного) про* мусу. Саме можливість застосування примусу в разі невиконання приіш* сів юридичного акта є «зворотним боком» обов’язковості та офіційності* Зазначимо, що останнім часом розуміння цієї ознаки кардинально зміни* лось. Якщо раніше, у радянській адміністративно-правовій науці, вона розумілась як можливість притягнення винних у невиконанні акта вино* навців —- громадян та інших зобов’язаних суб’єктів до різних видів юри* дичноі відповідальності, то сьогодні й інший суб’єкт адміністративно* правових відносин — держава, або орган місцевого самоврядування, або їх посадова особа може нести таку відповідальність. Більше того, нині створені і довели свою дієвість інструменти забезпечення додержання вимог юридичних актів цими суб’єктами, зокрема адміністративне судо- чинство.

2. Спеціальні ознаки нормативних актів

Перш за все, серед таких ознак слід відзначити односторонність. Вона дістає вияв у тому, що акт є результатом одностороннього юридично-владного волевиявлення суб’єкта, який його видав. Одним з аспектів такої односторонності є те, що акт є результатом прояву волі суб’єкта публічної влади (держави, органу місцевого самоврядування тощо), персоніфікованої у волі суб’єкта видання акта. Очевидно, що держава, в особі суб єкта видання акта повинна враховувати права та законні інтереси інших учасників адміністративних правовідносин. Більше того, чинним законодавством передбачені спеціальні механізми такого врахування: наприклад громадські слухання або публічне обговорення проектів нормативно-правових актів. Однак після такого обговорення одностороннє волевиявлення держави втілюється у прийнятті нормативно-правового акта.

_г І^ншим аспектом зазначеної односторонності є те, що волевиявлення суб єкта публічної влади здійснюється в межах належних останньому повноважень, які мають юридично-владний характер.

Однією з основних спеціальних ознак нормативно-правових актів є те, що вони встановлюють, змінюють або скасовують норми права. Ці акти впливають на правовідносини не безпосередньо, як адміністративні акти, а шляхом визначення правових режимів, через норми пряна Вони визначають загальні правила, регулюють однотипні відносини у різних сферах суспільного життя. Саме у нормативно-правових актах дістає вияв регулятивна функція публічної адміністрації.

Ця ознака дозволяє чітко поділяти юридичні акти на індивідуальні та нормативно-правові. Традиційно в цьому випадку критерієм розмежуван-

Глам

Таким чином, нормативно-правовий акт можна визначити як п* конне, владне, обов’язкове, одностороннє, офіційне, забезпечене лою публічного примусу рішення спеціально уповноваженого суб’ та публічної адміністрації, спрямоване на встановлення, зміну а«9 скасування правової норми.

Роль нормативно-правових актів у системі юридичних актів ^пажНб переоцінити вони є одним із важливих інструментів діяльності суб’ск- тів публічної адміністрації та здійснюють вплив на абсолютно різні М суттю правовідносини. Однак в Україні немає єдиного юридичного акт*, який би визначив систему нормативно-правових актів, вимоги до них, правила їх видання тощо. Окремі положення щодо нормативно-правових актів публічної адміністрації містяться в установчих актах, які визнач** ють правові засади створення та функціонування окремих суб’єктів публічної влади, у деяких випадках органи публічної адміністрації самостій* но встановлюють внутрішні, процедурні норми, що регулюють правовій носини стосовно видання нормативно-правових актів.

Приклад

До установчих актів, які містять окремі вимоги щодо нормативно-правових актів, можна віднести:

Закон України «Про Кабінет Міністрів України»¹;

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»²;

Закон України «Про місцеві державні адміністрації»^{3 4};

Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 395/2011" тощо;

До актів процедурного характеру, які регулюють порядок видання нормативно-правових актів, а також інші правовідносини у цій сфері, можна, наприклад, віднести:

Указ Президента України «Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України»⁵;

Типовий регламент місцевої державної адміністрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2263 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1270)⁶;

¹ Голос України. — 2014. — № 39. — спецвипуск.

² Закон України від 17 березня 2011 р.№3166-УІ// Відомості Верховної Рада України. — 2011. — № 38. — Ст. 385.

³ Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІУ // Відомості Верховної Ради Ум* ни. — 1999. — № 20—21. — Ст. 190.

⁴ Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 395/2011 /У Офіційний вісмш

України. — 2011. — № 28. — Ст. 1162. • * "

⁵ Указ Президента України від 15 листопада 2006 р. № 970/2006 // Офіційний

ник України. — 2006. — № 47. — Ст. 3123. ,

⁶ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня1999 р. № 2263 // ОфіційМЙ вісник України. — 1999. — № 50. — Ст. 77.