Глава 16

• одержання потрібної інформації щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина органами публічної адміністрації;

• аналіз та оцінка відповідної інформації;

• реагування на виявлені порушення прав і свобод людини і громадянина.

Громадський контроль здійснюється на підставі принципів:

• верховенства права;

• об’єктивності;

• систематичності;

• дієвості;

• оперативності;

• прозорості (відкритості).

Специфікою громадського контролю є, перш за все, його суб’єкти, не наділені державно-владними повноваженнями. У літературі, в основному, увага зосереджується на громадському контролі, який здійснюють:

• об’єднання громадян (найбільш активні, суб’єкти громадського контролю) — одержують необхідну інформацію від органів публічної адміністрації, представляють і захищають свої законні інтереси у відповідних органах, проводять масові заходи, вносять пропозиції, беруть участь у виробленні державної політики, у формуванні органів публічної адміністрації, представництва в їх складі. Деякі з них наділені правом складати протоколи про адміністративні правопорушення (самостійно або разом з державними інспекторами), вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних осіб тощо. Специфічними суб’єктами громадського контролю є об’єднання споживачів, об’єднання з охорони громадського порядку і державного кордону, з охорони навколишнього природного середовища тощо;

• професійні спілки (профспілки), наділені достатньо широкими повноваженнями Законом України від 15 вересня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів стосовно соціально-економічних відносин, підготовка та укладення колективних договорів, контроль за виплатою заробітної плати тощо.

• засоби масової інформації, які беруть участь у громадському контролі як опосередковано, так і безпосередньо. У другої випадку йдеться про двосторонню інформаційну функцію (оприлюднення нормативно- правових актів, коментарів, експертних оцінок результатів соціологічних досліджень тощо), у першому — ініціювання, у разі порушення прав, свобод, інтересів фізичних, юридичних осіб, активності уповноважених

Позасудовий контроль за діяльністю публічної адміністрації: поняття...

державних органів. Зростає роль ЗМІ у побудові незалежного інформаційного простору України, розвитку інституту публічної інформації, розширенні доступу до неї фізичних та юридичних осіб, розвитку електронного інформаційного обігу між суб’єктами публічної інформації та фізичними, юридичними особами, залучення останніх до реалізації завдань і функцій держави;

• громадські об’єднання при органах публічної адміністрації —

при більшості суб’єктів публічної адміністрації створено громадські колегії (ради), головною метою яких є залучення громадськості до діяльності відповідних суб’єктів, активізація участі громадськості у нормо- творчій діяльності щодо удосконалення діяльності суб єктів публічної адміністрації та їх взаємодія з фізичними та юридичними особами, узагальнення громадської думки, реагування на факти порушень прав, свобод, інтересів фізичних, юридичних осіб тощо. Громадські колегії (ради) створено при Службі безпеки України, всіх міністерствах тощо;

• серед суб’єктів громадського контролю можна назвати колективи службовців (трудові колективи) органів публічної адміністрації робота з колективним договором, питання самоврядування трудового колективу, визначення переліку і порядку надання співробітникам соціальних пільг, вирішення питань морального і матеріального стимулювання праці, порушення питань про представлення співробітників до державних нагород тощо;

• органи професійного самоврядування. До їх числа входять, наприклад, об’єднання аудиторів, Аудиторська палата України з її регіональними відділеннями, які фактично виконують роль незалежних громадських контролерів у справі відстеження стану фінансової дисципліни органів публічної адміністрації, опосередковано сприяють державному контролю у відповідній сфері. Своєрідною є і участь адвокатури у громадському контролі — вона акумулює інформацію про діяльність публічної адміністрації, використовує її у процесуальній діяльності, поєднуючи,

тим самим, контрольну діяльність із професійною;

• окремі громадяни. У вітчизняній адміністративно-правовій науці існує кілька позицій щодо участі окремих громадян у громадському контролі — _від визнання їх безпосередніми суб’єктами останнього і до визнання опосередкованості їх участі у такому контролі. Варто погодитися із тим, що громадяни беруть участь у громадському контролі, однак вони, переважно, виступають від імені певних об’єднань громадян. Саме у цьому і дістає вияв участь громадян у громадському контролі. Коли ж особи беруть участь у контролі від свого імені, то йдеться, перш за все, про звернення громадян, що і дає підстави для розмежування двох видів кон-

34*