509

Земельного кодексу України її власником є територіальна громада села в особі Лозянської сільської ради, до повноважень якої відповідно ^д°^«а» ст. 12 Земельного кодексу України належить право розпоряджатисяданою землею, зокрема право віднести цю землю до земель загального користування в межах

Адреса I^і.

Щоб уникнути загрози обмеження чи повного ігнорування публічних прав фізичних осіб, а також для створення однакових умов здійснення публічних повноважень усіма без винятку учасниками адміністративно-правових відносин, законодавець має передбачити у деяких нормах законодавства взаємні зобов’язання таких учасників.

Наприклад

Стаття 103. Зміст добросусідства²

1. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільовогоі призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних далянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи,

шумове забруднення ТОЩО). „=„„'„-,=..,1 _ие имкп-

2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов язані не ви о

ристовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий ВПЛИВ). ,

2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов язані співпра

цювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на ^{землю кож}"°' го з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків «емель-

Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земел

^НУ ^Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припи- ненняіьності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести До шкГивого впливу^ на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки

та інше.

Вид і зміст прав і обов’язків приватних осіб щодо публічного майна слід класифікувати залежно від виду публічного майна, щодо якого ці права і обов’язки здійснюються. Саме вид публічного майна впливає на рішення про обсяг та якість прав і обов’язків.

ї ПостановаМіжгірського районного суду Закарпатської області від 19 серпня 2008 р. в адміністративній справі № 2-а-43/2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ьйр://геуе8Іг.соиг1.§ОУ.иа/К.еуіе\у/3525725.

з Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2002.

№ 3—4. — Ст. 27.

³ Там само.

Глава 15

Найбільш узагальненим і показовим є поділ публічного майна на такі види¹:

• публічне майно закритого режиму використання;

• публічне майно обмеженого режиму використання;

• публічне майно загального режиму використання.

Щодо публічного майна закритого режиму використання у приватних осіб виникають такі права і обов’язки:

• не втручатися у діяльність суб’єктів публічної адміністрації щодо застосування такого виду публічного майна, не перешкоджати суб’єктам публічної адміністрації розпоряджатися таким майном, використовувати його;

• не порушувати закритий режим публічного майна;

• отримувати від суб’єктів публічної адміністрації, у віданні яких перебуває такий вид майна, інформацію про мету, підстави та наслідки застосування або використання публічного майна закритого режиму, знайомитися з намірами публічної адміністрації щодо можливості його застосування;

• захищати в адміністративному суді свої публічні права, свободи, інтереси, обмежені, порушені внаслідок використання та застосування такого майна; оспорювати в адміністративному суді законність та обгрунтованість використання й розпорядження таким майном іншими учасниками адміністративно-правових відносин, суб’єктами публічної адміністрації².

Щодо публічного майна обмеженого режиму використання у приватних осіб виникають такі права й обов’язки: ^{* 4}

Узагальнений, показовий характер такої класифікації публічного майна пояснюється тим, що ця класифікація охоплює всі існуючі види публічного майна і визначає особливості використання публічного майна.

Критерії відповідності дій, рішень, бездіяльності суб’єктів публічної адміністрації адміністративно-правовим відносинам, їх обґрунтованості й законності визначені у ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративно-правовий режим публічного майна

• використовувати публічне майно винятково за його особливим призначенням, із дотриманням спеціальних правил поводження з ним, затвердженими спеціально уповноваженим суб’єктом публічної адміністрації¹;

• не порушувати обмежений режим використання публічного майна;

• здійснювати деякі види особливих прав, дозволених нормами права, наприклад споживати або продавати електроенергію,

• нести адміністративну або іншу відповідальність за порушення правил поводження з публічним майном обмеженого режиму використання,

• утримуватися від необізнаного або некваліфікованого поводження з публічним майном обмеженого режиму використання;

• виконувати приписи суб’єктів публічної адміністрації, уповноважених здійснювати публічне управління щодо публічного майна обмеженого режиму використання²;

• отримувати від суб’єктів публічної адміністрації, котрі контролюють відносини, пов’язані з публічним майном, інформацію про стан і особливості публічного майна, знайомитися з намірами публічної адміністрації щодо його подальшої долі;

• вимагати у учасників адміністративно-правових відносин, суб’єктів публічної адміністрації дотримання ними їх прав, свобод, інтересів щодо публічного майна, вимагати усунення перешкод у здійсненні таких прав, свобод, інтересів;

• захищати в адміністративному суді публічні права, свободи, інтереси, пов’язані з використанням і застосуванням такого майна;

• оспорювати в адміністративному суді законність і обґрунтованість використання та застосування такого майна іншими учасниками адміністративно-правових відносин, суб’єктами публічної адміністрації.

¹ Про електроенергетику : Закон України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 1. — Ст. 1; Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення : постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 // Офіційний вісник України. — 1999. — № ЗО. — Ст. 70; Про затвердження Правил користування електричною енергією : постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьіір://гакопЗ.габа.§оV.иаУ1а\уз/ 8Ію\у/20417-96/ргіп11347455737469494.

² Використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до Порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України (ч. 1 ст. ЗО Повітряного кодексу України від 19 травня 2011 р. № 3393-УІ // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 48-49. — Ст. 536.