Глава 3і

загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»);

• Фонд соціального захисту інвалідів (наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» від 14 квітня 2011 р. № 129)';

• Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 26 жовтня 2000 р. № 1604^{1 2});

• Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст. 8 Закону України «Про загально- обов язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІИ)³.

4. Суб'єкти делегованих повноважень

Ведучи мову про суб єктів делегованих повноважень, насамперед маємо звернути увагу на таке:

• делегуються публічні (владні) повноваження;

• делегується лише частина публічних (владних) повноважень, чітко передбачена законодавством;

• коло суб’єктів, яким можуть бути делеговані публічні (владні) повноваження, невизначене й необмежене;

• необхідність делегування повноважень обумовлена такими обставинами:

значною поширеністю, кількістю суспільних відносин і завдань, які не завжди спроможні врегулювати й виконати офіційні суб’єкти публічної адміністрації. Таким чином, суб’єкти делегованих повноважень виконують значну частину суспільно-державних завдань і звільняють суб єктів публічної адміністрації від частини їх повноважень;

необхідністю заощадження бюджетних коштів, оскільки суб’єкти делегованих повноважень такі повноваження здійснюють власним

¹ Офіційний вісник України. - 2011. - № 34. — Ст. 109 ; Про зайнятість насе 2шГ-Гб1 -С™ ?!^{Д 5 ЛИПНЯ 2012 Р}- ^{№ 5067}~^УІ " °^{фІЦ1йний віс}™к України. -

² Офіційний вісник України. — 2000. № 43 <^_{т 98}

³ Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 22. — Ст. 171 • Про зайнятість населення^: Зиот %рш™ від 5 липня 2012 р. № 5067-УІ // Офіційний вісник Украї-

— створенням додаткових можливостей для учасників суспільних відносин отримати послуги правового та іншого змісту; наближенням до населення послуг, які передбачені національним законодавством.

Суб’єкти делегованих повноважень мають свої особливості.

• це фізичні особи або колективні утворення, які у суспільно-державному житті, згідно з їх власними інтересами, на власний розсуд здійснюють надані їм дискреційні публічні (делеговані державою) повноваження. До делегування їм публічних (можливо, владних) повноважень ці суб’єкти жодним чином не були причетні до публічної влади;

. набувають якості суб’єкта публічної адміністрації винятково за рішенням органу державної влади (інколи - за рішенням органу місцевого самоврядування, наприклад, коли між органом місцевого самоврядування та адвокатом укладається адміністративний договір, м яким адвокат бере на себе зобов’язання надавати від імені органу місцевого самоврядування безоплатну правову допомогу приватним особам (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»), яким (себто рішенням) їм надаються публічні (владні) повноваження. Набуття суб’єктами делегованих повноважень публічних (владних) повноважень не змінює їх загальний статус, організаційно-правову форму; по суті, ці суб’єкти лишаються тим самим утворенням, особою, яка існувала до делегування їм публічних (владних) повноважень, — тобто, отримавши публічні (владні) повноваження, суб’єкт залишається тим, ким він був

раніше; .

• отже, суб’єкт делегованих повноважень після отримання цих повноважень статусу суб’єкта публічної адміністрації не набуває, а лише виконує якусь частину повноважень останнього. Здійснення публічних (владних) повноважень суб’єктом делегованих повноважень може оспорюватися до адміністративного суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України;

• вид, обсяг, зміст делегованих повноважень визначаються особливим уповноваженим органом державної влади. Здійснювати повноваження понад делеговані — суб’єкт не може;

. делегування повноважень суб’єкту відбувається через адміністративну процедуру, і підсумком такого делегування завжди є адміністративний акт;

• процедура делегування публічних (владних) повноважень регулюється нормами адміністративного законодавства (суб’єкт делегованих повноважень є повноцінним учасником адміністративно-правових відносин) — наприклад законами України: «Про нотаріат» від 2 вересня 19УЗ Р-

12*