Глава 5

тивних прав суб’єктів господарювання, діяльність яких регулюється комісією. Наприклад, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» голова та член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не можуть бути власниками корпоративних прав професійних учасників фондового ринку.

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що в Україні відбувається процес формування в системі публічної адміністрації окремої групи незалежних регуляторів — національних комісій, що здійснюють державне регулювання у сферах природних монополій, фінансових і фондового ринків. Однак стверджувати, що цей процес уже завершився, на нашу думку, ще зарано.

Зауважимо, що можливість існування державних органів, які не належать до жодної з гілок влади в Україні, є проблемою, з приводу якої в юридичній науці є різні позиції. Однак такі органи в Україні існують. Як приклад можна назвати Національний банк України, який є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України»),

Однак, на відміну від Національною банку України, що є конституційним органом, такий вид органів державної влади, як державні колегіальні органи чи національні комісії державного регулювання, у Конституції України не передбачений. Відповідно, не передбачені і повноваження Президента України щодо їх угворення та ліквідації, призначення голови та членів комісій, затвердження положень щодо них.

Визнаючи важливість забезпечення незалежності та самостійності національних комісій для ефективної реалізації ними своїх регуляторних функцій, вважаємо, що такий вид державних органів, як державні колегіальні органи, має бути у майбутньому передбачений Конституцією України.

2. Установи (заклади) публічного права

Практика вітчизняного адміністративного судочинства переконливо свідчить, що до адміністративно-правових відносин дедалі частіше залучаються суб єкти, які за своєю природою не є ані органами державної влади, ані представниками іншої публічної влади (місцевого самоврядування). Однак здійснення цими суб’єктами публічних повноважень доводить необхідність й обґрунтованість визнання їх суб’єктами публічної адміністрації.

Приклад

Прокурор Романівського району звернувся до суду з позовом до Романів- ської центральної районної лікарні про скасування наказу головного лікаря

№ 33 від 11 березня 2009 р. про ліквідацію госпрозрахункового структурного підрозділу аптеки центральної районної лікарні. Свої вимоги позивач мотивував тим, що головним лікарем, усупереч Статуту лікарні, проведено ліквідацію госпрозрахункового структурного підрозділу — аптеки центральної районної лікарні без погодження з Романівською районною радою. Крім того, при ліквідації були порушені вимоги ч. 1 ст. 49^і Кодексу законів про працю України щодо вивільнення працівників¹.

Приклад

Петрівський районний суд Кіровоградської області розглянув подання дирекції Балахівської школи соціальної реабілітації І—II ступенів Петрівського району Кіровоградської області про перебування в школі до закінчення навчального року вихованця школи Особа І².

Судом встановлено, що вихованця школи, Особа 1, 15 березня 2009 р. було направлено до школи строком на 1 рік і строк перебування його у Бала- хівській школі соціальної реабілітації І—II ступенів Петрівського району Кіровоградської області закінчується, тому дирекція школи звернулася з клопотанням про залишення Особа 1 в школі до закінчення навчального року.

У загальному розумінні, установа — орган державної влади, місцевого самоврядування, організації, підприємства тощо, який виконує певні функції в галузі державного, адміністративного, партійного, громадського, комерційного тощо управління, контролю, нагляду тощо, або будинок, приміщення, де знаходяться дані структури³.

Установі (закладу) публічного права притаманні такі ознаки:

• є юридичною особою публічного права;

• створюється розпорядчо-дозвільним способом органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування;

• є державною або комунальною власністю;

• являє собою організаційне утворення із статусом юридичної особи або без нього;

• виконує конкретні публічні функції, завдання, які мають суспільно-державне або особисте значення. Узагальнено всі публічні функції й завдання, котрі виконуються установою (закладом) публічного права, можуть бути визначені як соціальні, оскільки стосуються винятково сфери людей;

¹ Постанова Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а-9438/10/0670 від 10 лютого 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Ьир://геуе8іг.сош1§оу.иа/К.еуіе\у/13795354.

² Постанова Петрівського районного суду Кіровоградської області у адміністративній справі № 5-85 від 1 квітня 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

Ьир://геуе5іг.соигі.§оу.иа/Яеуіе\у/11030683.

³ [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьйр://ик.чдкіреФа.ог^\УІкі/%О0%АЗ% Ш%81 %Б 1%82%00%ВО%00%ВО%00%ВЕ%ВО%В2%00%ВО.