Глава 4

ду з прав людини», згідно з яким при розгляді справ судами України Конвенція та практика Європейського суду з прав людини повинні використовуватися як джерела права'. Дане положення спрямоване на реалізацію вищевказаної конституційної норми і норм Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р.

Загалом можна стверджувати, що в українській правовій науці відбувається процес формування нових теоретичних підходів, критеріїв і науково обґрунтованих поглядів на рішення Європейського суду з прав людини як на судові акти, на їх значення і місце в українській правовій системі, формування понятійного апарату. Цей процес може суттєво вплинути на розвиток українського законодавства й правозастосовної практики.

Як вдало зазначає О. Константий, «...з прийняттям Конституції України створені підстави для визнання рішення суду по певним категоріям справ джерелом права. Причинами цього є право суду визнавати недійсними і відміняти нормативно-правові акти будь-якого рівня та можливість безпосереднього застосування Конституції у разі невідповідності їй законодавства. В інших випадках рішення суду, безумовно, не є джерелом права»².

Приклад

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Васильчук проти України» (Заява № 31387/05), Страсбург, 10 грудня 2009 року. Заявник стверджував, що його право на справедливий та публічний судовий розгляд упродовж розумного строку було порушено у зв'язку із тривалістю кількох цивіль-' них проваджень і невиконанням судового рішення, винесеного на його користь’. Суд дійшов висновку, що заявник не мав ефективних засобів юридичного за» хисту в національних органах, за допомогою яких він міг би забезпечити право на задоволення своїх вимог у повному обсязі та в розумний строк, і частково задовольнив вимоги заявника.

9. Норми «м'якого» права («зоЙ» Іаж)

Дискусійним є питання віднесення норм так званого м’якого прій ва («зоГЬ> 1а«0 до джерел адміністративного права України. Концепція «м’якого» права («зой» 1а\у) сформувалась у працях західноєвропейських вчених 70—80-х рр.. XX ст. «М’які» норми містяться в актах міжнарод* них організацій, які не є формально обов’язковими для держав-членія, ^{1 2 3}

¹ Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2006. — № 30. — Ст. 260.

² Константий О. В. Джерела адміністративного права України: автореф. дис. на інобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. В. Константий. — X.: 2000. — С. І.

³ Електронний ресурс / Міністерство юстиції України // Офіційний Веб-сайт Міністерства юстиції України. — Режим доступу : Ьйр :/Л\пу\у.тіп|'изі.^оV.иа/19622.

119

однак переважно, дотримуються останніми і вельми часто імплемен- іуються у національне право шляхом внесення аналогічних за змістом норм до національного законодавства. Вчені пояснюють це політичною га моральною значущістю норм «м’якого» права, що створюються лише і ими міжнародними організаціями, які користуються вагомим авторитетом серед держав',

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) є консультативним органом, що надає емпіричну та теоретичну допомогу державам — членам Ради Європи.

Оскільки останні є вільними у застосуванні лише тих положень, які їх цікавлять через потреби та пріоритети розвитку національного законодавства, то норми «м’якого» права («зой» Іам/) некоректно відносити до джерел адміністративного права на сучасному етапі. Ці акти мають суттєвий вплив на суспільні відносини і в майбутньому можуть бути віднесені до таких джерел.

Література

Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. / за ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2007. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е. Ф. Демський. — К. : Юрінком Інтер, 2008.

С какун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; Пер. з рос. — X. : Консум, 2001.

Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / За ред. О. Зайчука, Н. Оніщенко. — К. : Юрінком Інтер, 2006.

Погорілко В„ Федоренко В. Джерела права України (загальна теорія джерел конституційного права України) / В. Погорілко, В. Федоренко // Вісник Академії Правових наук України. — 2002. — № 1 (28). — С. 46—59. Лукашук И. И. Взаимодействие международного и внутригосударственного права в условиях глобализации / И. И. Лукашук // Журнал российского права. —2002. —№ З, —С. 115—116.

Гураленко Н. Основні концептуальні підходи до розуміння категорії «джерело права» / Н. Гураленко // Юридична Україна. — 2007. — № 6. — С. 13—18. ¹

¹ Шпакович О. М. «М’яке» право і міжнародні організації / О. М. Шпакович // Публічне право. — 2011. — № 4. — С, 173 — 179.