77

У сучасній адміністративно-правовій науці України окремими авторами пропонується виділяти загальні принципи адміністративного права, які були б еквівалентними основоположним принципам, закріпленим у Конституції України (конституційно-правовим принципам). Але такий підхід не вирішує проблеми відсутності розроблених доктриною адміністративного права принципів власне цієї галузі.

На наш погляд, вищенаведені класифікації потребують уточнення шляхом більш повного врахування зарубіжних класифікацій європейських принципів адміністративного права, зокрема, слід звернути увагу фахівців і дослідників на обов’язковість визнання основоположних вимог принципу верховенства права, а також принципів належного урядування та належної адміністрації, та низки інших принципів, що визначають вимоги до діяльності органів публічної адміністрації, особливо у сфері зовнішніх взаємостосунків.

3.2. Принцип верховенства права як основоположний принцип адміністративного права та його співвідношення з принципом законності

Система принципів адміністративного права, як і будь-яка система, повинна базуватися на певних основоположних принципах, які мають засадниче значення для всієї галузі права. До таких принципів слід віднести принцип верховенства права та принцип законності (який, до речі, в судових рішеннях Європейського суду з прав людини розглядається як складова, одна з істотних вимог принципу верховенства права).

1. Зміст принципу верховенства права

Принцип верховенства права — засадничий принцип правової системи України та системи принципів адміністративного права. Дослі- іження змісту та істотних вимог цього принципу, нормативне закріплення в компетенції органів державної влади обов’язку його неухильного дотримання, принципове вирішення доктринальної дискусії про місце принципу верховенства права в системі принципів адміністративного права України слід визнати доленосними для формування оновленої системи адміністративного права як галузі права та законодавства.

Впроваджуючи до національної правової системи принцип верховенства права, необхідно враховувати широкий спектр його значень, які сформувалися історично в різних країнах, та керуватися науково обґрун- юваним національним підходом до його розуміння і використання в державотворчій, правотворчій, правозастосовній практиці.