•вступником, заступниками Міністра та іншими посадовими особами Міністерства юстиції;

• спільний наказ МВС України і Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайонорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру» від 10 травня 1993 р. № 307/105, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1993 р. за № 67;

• наказ Міністерства юстиції України «Про Заходи Міністерства юстиції щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення» від 13 березня 2008 р. № 304/7.

Наведений перелік актів не є вичерпним. У кожному міністерстві, службі, інспекції, державній адміністрації існує виданий на підставі Закону «Про звернення громадян» та вищезазначеної постанови КМУ нормативно-правовий акт, який встановлює порядок роботи зі зверненнями громадян і покладає відповідальність на конкретних посадових осіб.

2. Форми звернення громадян

Існує кілька конкретних форм звернення громадян:

• пропозиція (зауваження) — звернення громадян, яке містить пораду, рекомендацію щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально- культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

• заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомленням про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також з пропозиціями щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

• скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Зазначені форми звернень не потребують ведення окремого обліку, окремого порядку реагування на кожну з них. Важливість існування різних форм пов’язується з їх змістовою відмінністю, конкретною адресністю.

Глава 16

Окремі форми звернень доповнюють, а не виключають одна одну.

Гак, пропозиція або зауваження (ч. 2) можуть включати думки громадян щодо будь-якої сфери діяльності держави й суспільства. Зазвичай у пропозиції відбиваються власні спостереження, індивідуальна практика п автора, порушуються проблеми державного і громадського життя із зазначенням помилок у їх вирішенні, яких припускаються кон-

проблем^РГаНИ’ ^{3 ТаК0Ж пропонуються шляхи 1} способи вирішення цих

Заява або клопотання (ч. 3) здебільшого пов’язані з порушенням чинного законодавства, недоліками в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, народних депутатів України’ депутатів місцевих рад, службових осіб і містять власні ідеї, думки, пропозиції щодо поліпшення діяльності адресатів звернень.

У скарзі (ч. 4) зазначаються порушення особистого права громадянина, обгрунтовуються вимоги про скасування рішення, яким право порушено, про притягнення до відповідальності службових осіб які прийняли таке рішення.

Право вибору виду звернення належить його автору.

Звернення громадян (скарги) можуть стосуватися дій (рішень) публічної адміністрації, внаслідок яких:

• порушуються права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); ⁴

• створюються перешкоди у здійсненні громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

• незаконно накладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідні вимоги повинні відповідати формальним вимогам і вимогам щодо достовірності й відкритості, у разі ж порушення цих вимог — не підлягають розгляду та вирішенню.

В Україні існує судова практика щодо справ про відмову органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, об’єднань громадян або посадових осі у розгляді звернень громадян, оформлених відповідно до вимог Закону «Про звернення громадян». Суд у таких випадках виносить рішення, що зобов’язує вищезазначені органи розглянути звернення згідно з чинним законодавством України. Забороняється відмов* в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання державної мови, оскільки згідно із ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Ці принципи закріплено у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. та Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 р.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» від 7 лютого 2008 р. № 109/2008 не допускається безпідставна

передача розгляду звернень іншим органам.

Розгляд звернень та особистий прийом громадян є вадливою ланкою роботи органів публічної адміністрації, засобом отримання інформації про недоліки у роботі, формою здійснення і розширення зв язків із широкими верствами населення. Саме тому забороняється переслідування громадян і членів їх родин за подання звернення з критикою діяльності відповідних органів, забороняється розголошувати відомості, що містяться у зверненнях. .

Особа, яка розглядає звернення, несе відповідальність за використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди, внаслідок виконання своїх службових обов’язків, зокрема при розгляді скарги чи заяви громадянина. Інформація, яка міститься у зверненні, може бути повідомлена тільки особам, які мають безпосереднє відношення до розгляду зазначеного звернення. Тому представляти інтереси громадянин інша особа може лише у разі наявності належно

оформлених представницьких документів. .

Задля забезпечення безпосереднього контакту публічної влади та громадян, ефективності та оперативності реагування на порушення у и діяльності керівники та інші посадові особи суб’єктів публічної адміністрації проводять особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, об’єднаннях громадян визначається їх керів-

^НИКаусі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, ЩО и