Адміністративний розсуд у діяльності публічної адміністрації

гг) Що стосується рішень на підставі розсуду, то публічна адміністрація зобов’язана обгрунтовувати ті заходи, що мають обтяжуючі наслідки (§ 39 Закону ФРН «Про адміністративну процедуру»^{1 2 3}). Згідно з цим Законом публічна адміністрація «зобов’язана» повідомляти аргументи, з яких вона виходила при прийнятті рішення (тож йдеться про правило, а не про виняток). Обов’язок обґрунтування вважається головною вимогою, яка ставиться до усіх проваджень і базується на принципі верховенства права, який, у свою чергу, прямо пов’язаний з принципом демократії, оскільки він спонукає публічну адміністрацію до прозорого врядування. Та вирішальною причиною для обов’язкового обґрунтування адміністративних дій є конституційна гарантія на правовий захист, оскільки без такого обґрунтування позивач може лише в обмеженому обсязі, або не може взагалі, оцінити шанси на успішний захист своїх прав .

4. Конституційно-правові аспекти адміністративного розсуду

Для адміністративного розсуду характерним є те, що законодавець не може вичерпно передбачити, що саме повинна робити публічна адміністрація у кожному конкретному випадку. Тому саме цей вид повноважень публічної адміністрації (на застосування розсуду) піддають сумнівам на предмет їх відповідності стандартам правової держави . Однак існують й інші конституційні норми та принципи, на які законодавець має зважати, наділяючи публічну адміністрацію повноваженнями на застосування розсуду. У зв’язку з цим їх не можна ототожнювати з тими конституційними нормами та принципами, яких повинна дотримуватися сама публічна адміністрація при застосуванні розсуду. Особливо це стосується принципу рівності (див. щодо цього нижче п. 13. 7. 8).

1. Конституційні принципи юридичної визначеності та передбачуваності

Ці принципи, з огляду на судову практику Конституційного Суду України, мають ранг конституційних, випливаючи, у свою чергу, з прин-

¹ Див. переклад: ТимЬщук В. Зазнач, праця. — С. 208.

² Корр Р„ Кашзаиег II. Уета1Шп§5УЄгґаЬгеп5§е5еІ2. — п. 5а, § 39.

³ Сумніви щодо цього у спеціальній літературі: див. вище у розділах 13.3. , 13 3.3; щодо поняття принципу правової держави: Правовеє государство и государ- ственное устройство: поиск оптимума / под ред. А. Манцева, Г. Шоллер. — М„ 2012.

С. 37 і далі.

Глава 13

ципів правової держави та верховенства права (статті 1 та 8 Конституції України) Тому коректніше було б називати їх підпринципами. У Преамбулі і ст. 1 Конституції України закріплено принцип правової держави У ст. 8 — принцип верховенства права. У юридичній теорії-^{* 2} і практиці³’ Ці два принципи переважно вживаються разом і сіє ГасЮ наділяються однаковим змістом - з огляду на те, що у сучасній мові європейського права «верховенство права» і «правова держава» вживають як синоніми ⁴ підхід українських правників у цьому питанні можна вважати послідовним.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у тексті закону предмет регулювання було сформульовано зрозуміло для кожного⁵ Якщо уповновноважуюча на розсуд норма не дає читачеві розуміння того, що саме вона регулює і які наслідки передбачає, то вона не відповідає зазначеній вимозі. У таких випадках Конституційний Суд України зазначає про «широкий розсуд»⁶.1 тут актуальним стає інший конститу-

Пігнмі Кп^ПР" ^{Р|ШЄННЯ Ко}“^{СТИ7уцій}ного Суду України від 22 грудня 2010 р. № 23-гр/2010 // Вісник Конституційного Суду України. -2011. -_№ ]. _ _С 13, 15 і дшті; Скакун О ф Теорія права і держави : підручник / О.Ф. Скакун. — К„ 2011. — С. 291 192Потеб

Л!жГ-сТ?* ?2Г^{И пра}“^{(змісго,на чи}^^,п|' Ь- п.’ іС*.

² Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : у 2 кн / кн 2 •

2008^НЦИаг^Є4П°^{ВЄНСТВа ПрМа У}-^{Д1ЯЛЬН0СТІ} Д^еР>«ави та в адміністративному праві. — К ’ 2008. С. 40. «відмінності між ними є швидше термінологічними, ніж змістовими»’’ ринцип верховенства права: проблеми теорії та практики : монографія ■ у 2 кн / кн 1 •’ Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії — К 2008 — С 45

іоГ-^^а2^?Го^ОВ35^НСК° ГІІ УТ^ЇНа/М’ ^К°^ЗЮбра// Право^України. —

~ >хж ^^03юбР^а М. І. Верховенство права: українські пеалії тя

перспективи / М. І. Козюбра // Право України. - 2010. - №3. - Гб і дат!-Пограб!

нТк-^ПХ⁰Го^В8⁰-ТТ78^РГяГл^{И ПРаВЯ (ЗМ}’^СТ°^ВНа характеристика)/С. П. Погреб- ’ • С. 178, 185, Авер янов Д. К. Демократичні засади державного

у равління та адміністративне право : монографія / Д. К. Авер’янов. — К ^?20]0 —

С. 66 і далі, Самбор М. А. Сутність принципу «верховенства права» у сучасних умовах цивілізацшного розвитку / М. А. Самбор // Юридична наука. — 2012. — № 5. _ с, 17_28 Напр.: Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 р ЛЬ23-ші/2010// Вісник Конституційного Суду України. - 2011, - № 1. _ с. 13, 15 і далі- йшення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 р. № 20-_Рп/2010 // ВіснГкоГти™ цінного Суду України. — 2010,— №5, — С, 36, 40, конститу-

за заг ЇГвТ д^П_в^{РаВЛІННЯ:} етандарти, досвід та адміністративне право /

за заг. ред В Б. Авер янова. - К„ 2007. - С. 109 і далі; Воесіапбу А у₀п ВаяГі

мипсС гІіо^Тн^Г¹¹³¹ ^ ^{2П£І ЄСІ}” ^{№П РиЬ1Шп8}’ ^^0ІКІ0П’ ^с-’^н- **

X., 2008^]О-С^бНШ^С'^П' °^{СН0В0П0Л0ЖНІ} принципи права (змістовнатарактеристика). -

V ^НаПР" ^{Рішення} Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 р. X» 13-гр/200І

У ™»У су, ,0»,,™ », ріпгспня Європейського супу , „р„ люд»;» ріше™,“.

цінний принцип — принцип передбачуваності. Він вимагає створення для особи можливості передбачення наслідків своїх дій, а також можливих реакцій з боку держави¹. .

Якщо уповноважуюча норма містить декілька чітких варіантів у диспозиції, то читач отримує інформацію про можливі наслідки и застосування, і, таким чином, забезпечується вимога визначеності цієї норм . Щодо принципу передбачуваності, то сумніви на предмет його дотримання виникають лише тоді, коли доводиться розглядати дослівний текст норми ізольовано від ширшого контексту, а саме — від критеріїв пра бильного застосування розсуду і всієї правової системи загалом. Так, нор- ма-уповноваження має певну мету. При прийнятті відповідного адміністративного рішення враховуються аспекти, які відповідають загальни уявленням про цінності, що існують у праві та суспільстві. Тому, керуючись здоровим глуздом, рішення публічної адміністрації, як правило, можна передбачити або, принаймні, звести до мінімуму кількість його можливих варіантів. Зрештою, той, хто хоче отримати більш чітку уяву про відповідне питання, може почерпнути додаткову інформацію з професійної преси та рішень органів судочинства².

З більшою обережністю слід ставитися до уповноваження на розсуд яке реалізується через застосування оціночних юридичних понять. Тут ризик порушення згаданих конституційних принципів збільшується, оскільки тлумачення таких понять завжди має більш широкі межі і здійснюється за відсутності практики судочинства, а відтак зміст майбутнього адміністративного рішення у найкращому випадку може передбачити лише спеціаліст.

гТжсжгнТгШ^ у'справі «Солдатенко проти України» // Офіційний вісник України. -

9001 —№ 42 —С. 71, 76; Погребняк С. П. Зазнач, праця. С. 183.

• Напр.: Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 р. №П-рт 2010 // Вісник Конституційного Суду України. — 2010. К 5. ' ’ ’_{ве вен}.

верховенства права: проблеми теорії та практики . у кн. ■ •

_тва поява V діяльності держави та в адміністративному праві. — К., 20Ц8. є.зо, Фуфалько Т. М. Обмеження дискреційних повноважень як складова принципу пр р^ ційності / Т. М. Фуфалько II Вісник Харк. наш ун-ту внутр. справ. — 2012. К 1 (5 ).

С 52 о

2. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики . у 2 кн. / кн. . Ппиншщ⁵верховенства правії у діяльності держави та в адміністративному праві. К.,

2008 — С 56, із посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, у р - ф“іях р,х до законів часто..ос-лза^ьс. на мову

няпп • Кооп Р Катзаиег, 11., УепуаІІипв^егМігепаеезеІг, 11. АиЯ., С. Н. ВесК, Мипспе , 2011 §^40г український приклад: Стрижак А. А. Конституція України в аиах Кон- ^ійнош Суду України: аналітичний огляд та коментар / А. А. Стрижак. - К„

2010.