Глава 11

були надані повноваження на розсуд. Йдеться про випадок, коли вона діє за критеріями, що не відповідають меті розсуду (наприклад - з політичних чи особистих міркувань). І зрештою, помилкою при застосуванні розсуду є ситуація, коли публічна адміністрація частково або повністю не бере до уваги основні права особи, стосовно якої приймається адміністративний акт.

У випадку надання повноважень на розсуд з використанням оціночних юридичних понять види помилок схожі з помилками щодо розсуду, а саме незастосування оціночного поняття і неправильне застосування оціночного поняття'. Помилка першого виду означає, що публічна адміністрація для оцінювання керується лише власними міркуваннями щодо справи. Ця помилка може бути зіставлена з незастосуванням розсуду. Інша має місце, коли публічна адміністрація при оцінюванні не бере до уваги мету відповідного повноваження або здійснює оцінювання без належної перевірки обставин справи.

Обидві групи помилок, а також помилки при застосуванні розсуду і помилки при оцінюванні, призводять до того, що органи судового контролю визнають відповідні рішення протиправними. У цьому контексті слід відрізняти внутрішньовідомчі вимоги на кшталт доцільності, що не є суто законодавчими критеріями, а отже, їх недотримання не призводить до визнання відповідного рішення протиправним. На цьому чітко наголошено у § 114 Закону про адміністративне судочинство (нім. УшОО), який обмежує адміністративні суди лише перевіркою суто юридичних аспектів . Внутрішні критерії прийняття рішення публічна адміністрація контролює самостійно, і такий контроль може тягнути лише внутрішньовідомчі наслідки^{1 * 3}.

Наслідки помилок, пов’язаних з розсудом, визначені у Законі ФРН «Про адміністративну процедуру»⁴ (нім. УшУГО) та у Загальному адміністративному праві⁵. Як наслідок цих помилок німецьке законодавство передбачає диференційовані можливості відшкодування завданих збитків⁶.

¹ К-орр О., Катзаиег її. П. 88, § 40 і далі.

³ Див.: Котушко І., Куйбіда Р. Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України /1. Коліушко, Р. Куйбіда. — К., 2003. С. 292.

³ МаигегН. п. 18, § 7.

⁴ Див. український — вже неактуальний — переклад: Тимощук В. Адміністратив

на процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / В. Тимощук. — С. 192 і далі. # ^и

Корр Е, Рашьаиег її. Уета11ип§8Уег&1ігеп8£Є8еі2; вид. 11-те, 2011, §§ 44 52

⁶ Маигег Н. — 8. 659 і далі; Мельник Р. Система адміністративного права Німеч- чини (загальнотеоретичний аналіз) / Р. Мельник // Публічне право. — 2011. — № 3. —