Адміністративний розсуд у діяльності публічної адміністрації

5. Оціночні (невизначені) юридичні поняття

Гнучкість, притаманна публічному управлінню, забезпечується за рахунок феномена невизначеного юридичного поняття (коректніше — «не- визначеного законодавчого поняття»). У даному випадку йдеться про поняття, які використовуються законодавцем при створенні норм права. Особливістю подібних понять є те, що вони не можуть бути застосовані без їх конкретизації. Для прикладу можна назвати поняття «суспільний інтерес», «необхідність» або «громадський порядок». Те, що вони означають у конкретному випадку, треба спершу визначити¹. Таким визначенням самостійно займається суб’єкт публічної адміністрації, що вдається до гнучкого застосування відповідної норми права. При. цьому постає питання, в якому обсязі можливим є здійснення судового контролю за розсудом².

13.3. Зміст поняття «адміністративний розсуд»

У цьому розділі розглядаються визначення адміністративного розсуду, а також зміст вимог, на яких має базуватися застосування «адміністративного розсуду», з точки зору українського права та юридичної науки. До уваги беруться також і думки дореволюційних авторів, оскільки в їх працях викладена цікава інформація про названий феномен. Аналізуються також і положення, сформовані в європейській юридичній науці щодо поняття «розсуд» та його правового регулювання. Зрештою, увазі читачів пропонуються приклади з права ЄС і права деяких держав-членів ЄС, які були враховані в українському праві і нині обговорюються вченими-пра- вознавцями³.

1. Українські юридичні джерела

а) За ієрархію юридичних норм найвищий ступінь обов’язковості мають ті норми права про адміністративний розсуд, які містяться у Конституції України та законах, тобто, у так званих, законодавчих дефініціях⁴.

¹ Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енциклопедія, 1998. — Том 4 «Оціночні поняття в праві» / М. Салмев- ський, В. Жеребкін.

² Див. щодо цього розділи 13. 4. З та 13. 6. 1 п. є.

³ Мельник Р. Система адміністративного права та євроінтеграція України: до питання пошуку взаємозв’язку / Р. Мельник // Право України. 2010. № 8. С. 116.

⁴ Щодо законодавчих дефініцій загалом див.: Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії / А. Хворостякіна // Право України. 2005. № 1.

Є. 28.

26-14-937

Глава"

Слід відрізняти власне законодавчі дефініції і конкретні формулювання] текстах законів, які надають суб’єктам публічної адміністрації повної ження на застосування адміністративного розсуду (щодо останніх ди. далі розділ 13. 6). Українське законодавство не містить законодавчих де фініцій «адміністративного розсуду». Однак його докладне тлумачений можна знайти в одному підзаконному акті (див. щодо цього нижче п. бУ

Аналіз рішень Конституційного Суду України показує, що суд називає різні форми розсуду, однак не конкретизує їх зміст. Наприклад, йдеться про так званий законодавчий розсуд¹; вживаються терміни «свавіль-. но»² та «зловживання розсудом», тобто «свавілля»³. Отже, як бачимо,] Конституційний Суд України ще не здійснив спеціального тлумачення! норми права, яка уповноважує суб’єктів публічної адміністрації на застосування розсуду. !

б) Що стосується підзаконних актів, то «Методологія проведення ан- тикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»⁴ у п. 13 містить дефініцію дискреційного повноваження: «сукупність прав та обо- в язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта».

Цей пункт передбачає різні види гнучкості у діяльності суб’єктів публічної адміністрації, які об’єднуються у межах поняття «дискреційні повноваження». Зг ідно з цим визначенням публічна адміністрація отримує певний «простір для маневру» за рахунок невизначених юридичних

¹ Напр.: Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 р. № 26-рп/2009 // Вісник Конституційного Суду України. — 2009. — № 6. — С. 56, 78.

.„ ^{2 Рішення} Конституційного Суду України від 29 грудня 1999р.№ 11 -рп/99 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 4. С. 114.

³ Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 р. // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 6. - С. 121, 129; Окрема думка судді Конституційного Суду України Маркуш М. А. // Вісник Конституційного Суду України. 2011.

№6,— С. 136, 144; Пасенюк О. Повнота суддівського самоврядування — запорука його послідовного розвитку / О. Пасенюк // Вісник Конституційного Суду України. - 11 1. С. 53, 58, ^

Наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 р. № 1380/5 Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно- правових актів// Урядовий кур’єр. - 2013. - № 208; див.: Армаш Н. Принципи реалізації дискреційних повноважень державними політичними діячами / Н Армаш // Юридична наука. — 2010. — № 5. — С. 36. ^у