359

иійснення управлінської діяльності, певний порядок взаємодії суб’єкта і об’єкта управління. Соціальна спрямованість державного управління іумовлює необхідність прийняття рішень, в яких були б враховані потреби населення, поряд з вимогами управління»¹.

Виходячи з наведеного визначення, можна підтримати підхід науковців і практиків, які включають приватноправові інструменти до структури методу публічного (державного) управління.

Поняття, що виступає предметом дослідження у даному розділі, охоплює систему передбачених законодавством України інструментів вплину держави (органів місцевого самоврядування) на приватноправові відносини, застосування яких здійснюється на засадах координації та субординації між публічною адміністрацією і суб’єктами приватного права.

Звідси випливає висновок, що приватноправові інструменти діяльності суб’єктів публічної адміністрації являють собою систему передбачених законодавством України правових засобів, за допомогою яких ці суб’єкти здійснюють надані їм повноваження у приватноправових відносинах шляхом надання державної допомоги суб’єктам господарювання, участі в діяльності юридичних осіб приватного права, визначенні правових форм залучення цих суб’єктів до програм і проектів державно-приватного партнерства.

1. Ознаки приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації

Подібно до інших понять, вироблених наукою адміністративного права, приватноправові інструменти діяльності публічної адміністрації відзначаються певними ознаками (властивостями), які розкривають їх сутність і призначення у сфері публічного управління:

• приватноправові інструменти діяльності публічної адміністрації, що поєднують у собі імперативні і диспозитивні начала, являють собою засоби впливу на діяльність юридичних осіб приватного права чи фізичних осіб — підприємців;

• правове регулювання механізму реалізації приватноправових Інструментів здійснюється за допомогою норм адміністративного, фінансового, цивільного та інших галузей права, якими визначаються правові підстави, форми і способи участі суб’єктів публічної адміністрації у приватноправових відносинах;

¹ Рябченко О. П. Державне управління економікою України (адміністративно-пра- тший аспект): дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / О. П. Рябченко. — X., 2000. — і ^5.

Глава 111

• приватноправові інструменти діяльності суб’єктів публічної адміністрації, які застосовуються для задоволення публічних інтересів! держави, суспільства, територіальних громад, є публічно-приватними за] сутністю і маиново-організаційними засобами впливу на діяльність юри-] дичної чи фізичної особи приватного права або гп_>Пи цих осіб;

• у діяльності суб’єктів публічних адміністрацій допускається за

стосування винятково тих приватноправових інструментів, реалізація¹ яких прямо віднесена до їх компетенції; і

• приватноправові інструменти не можуть використовуватися і суб єктами публічної адміністрації для незаконного втручання у господарську діяльність суб’єктів господарювання ч. З ст. 19 ГК України);

• на відміну від інших юридичних засобів публічного регулювання, приватноправові інструменти можуть застосовуватися як з ініціативи як публічної адміністрації (розміщення державного замовлення, державне кредитування, участь в управлінні спільними підприємствами) так , здійснюватися з ініціативи суб’єктів приватного права (державні приватне партнерство).

2. Класифікація приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації

Виходячи з визначених ознак приватноправових інструментів діяльності суб єктів публічної адміністрації, можна запропонувати їх класифікацію за різними критеріями: ^

• залежно від форми реалізації приватноправові інструменти можна поділити на державну допомогу суб’єктам господарювання, участь у заснуванні юридичних осіб, формування і розміщення державного замовлення, діяльність у рамках державно-приватного партнерства;

• за способом реалізації приватноправові інструменти у діяльнос суб єктів публічної адміністрації, останні поділяються на прямі (б<

посередні) та непрямі (опосередковані), а також поворотні та безпов ротні;

• за строками застосування — короткострокові (до одного рок середньострокові (до п’яти років) і довгострокові чи безстрокові (пои п ять років) приватноправові інструменти;

• залежно від суб’єкта застосування, можна виокремити приватну правові інструменти, що застосовуються суб’єктами, наділеними загальною компетенцією, і ті, що реалізуються органами зі спеціальною комм« тенцією.