287

Треба враховувати, що договори, укладені із суб’єктом господарювання у процесі приватизації (крім приватизації державного житловог о фонду), віднесені законодавцем до господарських, а не адміністративних договорів (ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України), але з часом цю позицію, на наш погляд, необхідно переглянути.

Зважаючи на недостатню визначеність на доктринальному і законодавчому рівнях поняття адміністративного договору, актуальним, на наш погляд, є питання про підготовку змін до матеріального законодавства (щодо доповнення спеціальних законів положенням про те, що передбачені ними договори є адміністративними) або прийняття, як це пропонував В. Стефанюк, окремого закону про адміністративні договори, який би визначив сферу укладення адміністративних договорів, види, загальні процедури їх укладення, наслідки невиконання, правила про недійсність тощо.

У разі ж віднесення певних видів договорів, які укладаються на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, до цивільних (господарських), як це сьогодні має місце з приватизаційними договорами, з метою створення кращих умов для судового захисту інтересів особи доцільно встановити таке правило:

«Вимоги щодо цивільного (господарського) договору, укладеного на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень або його дій, пов’язаних з укладенням цього договору».

Таке положення дозволить розглядати спори щодо адміністративних актів та укладених на їх підставі договорів в одному судовому провадженні.

3. Юридичні передумови укладення адміністративного договору

Зростаюча роль у механізмі організації та здійснення публічного управління принципів децентралізації публічної влади, забезпечення балансу публічних і приватних інтересів, обов’язкового залучення громадськості до прийняття суспільно важливих рішень, обумовлює розширення сфери застосування адміністративних договорів у діяльності суб’єктів публічної адміністрації.

Такий стан юридичного регулювання адміністративних правовідносин пояснюється тим, що на сучасному етапі розвитку адміністративного законодавства публічно-правові приписи спрямовуються не лише на тра

Глава 9

диційне зміцнення дисципліни та підвищення відповідальності у сфері публічного управління, а і на формування правових механізмів вирі- піення управлінських завдань, розв’язання яких стає можливим шляхом застосування договірних інструментів у діяльності суб’єктів публічної адміністрації.

В останнє десятиліття дискусії, які точаться в науці адміністративного права, як правило, не торкаються проблеми допустимості використання адміністративних договорів у правозастосовній діяльності суб’єктів владних повноважень. Основний акцент таких дискусій перемістився на визначення юридичних передумов укладення адміністративних договорів, встановлення їх умов, виявлення помилкових наслідків їх реалізації¹.

Однак результати досліджень відповідної проблематики не дають єдиної відповіді на питання щодо поняття, класифікації, юридичного значення юридичних передумов укладення адміністративного договору, їх співвідношення з поняттям «юридичні підстави укладення адміністративного договору».

1. Поняття юридичних передумов укладення адміністративного договору

Визначаючи обставини (юридичні факти), з настанням яких суб’єкт публічної адміністрації має право чи зобов’язаний укласти адміністративний договір, чинне законодавство, як правило, не застосовує узагальнюючого поняття для їх позначення, але вказує на їх безпосередній зв’язок з набранням договором юридичної сили.

Прикладом способу законодавчого регулювання адміністративно-договірних відносин виступає ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ, за якою: «При приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу»².

На відміну від законодавства, яким регулюються адміністративно- договірні правовідносини, доктриною зобов’язального права вироблено узагальнююче поняття, яким позначаються відповідні обставини — юридичні передумови укладення адміністративного договору.

Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. / Ю. Н. Стари- лов. — М.: НОРМА, 2002. — Т. II: Государственная служба. Управленческие действия Правовьіе акти. Административная юстиция. — С. 446.

² Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 24. — Ст. 348.