285

зації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб» (останній абз. п. 3);

«...зі змісту адміністративного договору вбачається наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від цивільних угод. У разі ж укладення цивільної угоди між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності договірні відносини між сторонами ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного або господарського законодавства» (п. б)¹.

Таким чином, практика судів, і навіть найвищої інстанції — Верховного Суду України, щодо інтерпретації поняття адміністративного договору є неоднозначною. Найбільшу проблему становлять вимоги з приводу договорів стосовно розпорядження державними органами чи органами місцевого самоврядування державним чи комунальним майном, зокрема землею. Щоправда, можна помітити спрямованість практики Верховного Суду України до позиції, що такі договори не є адміністративними, оскільки державні органи, органи місцевого самоврядування реалізують за їх допомогою не владні управлінські функції, а винятково повноваження власника.

2. Ознаки адміністративного договору

При прийнятті рішення щодо віднесення того чи іншого договору до категорії адміністративного договору слід ураховувати такі ознаки (критерії) адміністративного договору:

• необхідні (ті, що визначені у ст. З Кодексу адміністративного

судочинства України):

1. Обов’язковою стороною у ньому є суб’єкт владних повноважень

(іншою стороною чи іншими сторонами можуть бути як суб’єкти владних повноважень, так і інші учасники правовідносин), ^

2. Його змістом (предметом) є права та обов’язки сторін, пов’язані з реалізацією принаймні однією з них владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень;

• додаткові (ті, що стосуються усіх адміністративних договорів або частини з них):

¹ Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам : Реко- м ендації Президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 р. № 04-5/120 | Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьир://гакоп.га<іа.гоу.иа/с8і-Ьіп/1аш8/тат.С8і. мге§=уа120600-07&пє\у= 1.

Глава 8

• суб’єкт владних повноважень, укладаючи відповідний договір, діс для задоволення не особистих потреб як фізичної чи юридичної особи, а публічних інтересів (потреб);

• суб’єкт владних повноважень, як правило, при укладенні такого договору зв’язаний вимогами (процедурами, обмеженнями тощо), визначеними законодавством як у частині вибору контрагента, так і в частині встановлення суттєвих умов договору;

• суб’єкт владних повноважень укладає договір на реалізацію своєї адміністративної правосуб’єктності, а не цивільної (для адміністративної правосуб’єктності статус фізичної чи юридичної особи для суб’єкта владних повноважень не має значення);

• суб’єкт владних повноважень зазвичай укладає договір на підставі рішення, прийнятого на виконання владного управлінського повноваження;

• договір може встановлювати умови, які не властиві цивільним договорам і спрямовані на оптимальне забезпечення публічного інтересу.

Перелічені ознаки не виключають можливості застосування до адміністративних договорів положень цивільного законодавства, якщо певні питання не врегульовано адміністративним законодавством або якщо це не суперечить природі адміністративного договору. Наявність відносин «влади і підпорядкування», на нашу думку, не може бути ознакою адміністративного договору (хоча таку ознаку застосував Верховний Суд України у деяких із згаданих вище рішень), оскільки підпорядкування виключає необхідність укладення договору— адже відповідне питання може бути вирішено одностороннім актом, а договір підтверджує формальну рівність його сторін.

На наш погляд, беручи до уваги необхідні та додаткові ознаки (кри- терії), до адміністративних договорів можна включити всі перелічені вище види договорів, що укладаються суб’єктом, наділеним владними управлінськими функціями, крім:

• договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг для потреб самого суб’єкта владних повноважень (закупівля канцприладдя, купівля чи взяття в оренду автомобіля для керівника органу тощо);

• договорів щодо розпорядження майном, яке перебуває на балансі суб єкта владних повноважень (передання в оренду приміщення у будинку місцевої ради тощо);

• контрактів з керівниками підприємств, установ, організацій, що є у державній чи комунальній власності, оскільки на сьогодні це трудові договори, що укладаються відповідно до законодавства про працю.