Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalne_administrativne_pravo_2015_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Приватні особи у системі суб’єктів адміністративного права

241

На початку XX ст. А. І. Єлістратов писав, що якими б широкими не були публічні права, але «момент долга, или обязанности продолжает сохранять в публичном праве доминирующее значение»1.

Нормами адміністративного права регулюються (закріплюються) всі ті права і свободи приватної особи, якими вона користується у сфері публічного управління і не може реалізувати без вступу у відносини з органами публічної влади. Відповідно до ст. З Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Названі приписи можна вважати конституційною основою регулювання публічних відносин між людиною та державою.

  1. Система суб'єктивних публічних прав приватних осіб

Система суб’єктивних публічних прав приватних осіб складається з:

  • прав на свободу слова, зібрань, об’єднання, віросповідання,

  • прав, пов’язаних з участю громадян в управлінні державними справами (активне та пасивне виборче право, право на здійснення громадського контролю, право на участь у відправленні правосуддя),

  • прав на отримання адміністративних послуг,

  • прав на користування публічним майном (вулиці, площі, парки

тощо); .

. прав, пов’язаних з можливістю захисту своїх прав і свобод (право

на звернення).

Згідно з основними правами та обов’язками, закріпленими в нормах

Конституції України, необхідно розрізняти.

  • права громадян, закріплені в нормах адміністративного права, які розвивають і конкретизують права, закріплені в Конституції України (право на участь в управлінні державними справами, право на медичну допомогу, право на освіту тощо);

  • права громадян, передбачені нормами тільки адміністративного права, наприклад права, обумовлені наявністю паспортної системи.

Суб’єктивні публічні права приватних осіб можна визначити як

права, якими користуються громадяни у сфері публічного управління; вони є підгрунтям відносин приватних осіб із державою, складовим еле

1 Елистратов А. И. Основньїе начала административного права / А. И. Елистра- ,„в. — М.: Издание Г. А. Лемана, 1914. — С. 80.

14-937

ментом адміністративно-правового статусу останніх і реалізуються у межах адміністративно-правових відносин. Зазначимо також, що єдиної визначеної системи таких прав та їх класифікації в науці адміністративного права ще не існує, що обумовлює необхідність подальших наукових розробок у цій сфері.

Література

Елистратов А. И. Основньїе начала административного права / Елистра- тов А. И. — М.: Издание Г. А. Лемана, 1914.

ЗаверухаО. Суб’єктивні публічні права як об’єкт судового захисту / О. Заве- руха // Право України. — 2004. — № 4. — С. 49 53.

Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков. — К. • Юоін- ком Інтер, 2000.

ПапаД. М. Становлення наукових поглядів про суб’єктивні публічні права приватних осіб у вітчизняній правовій науці / Д. М. Папа// Форум права. — 2009. — № 1. — С. 415—419 Р

Розділ Д

ІНСТРУМЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

глава?

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АКТ

  1. Поняття та значення адміністративного акта

Домінуючою юридичною формою діяльності суб єктів публічної адміністрації є прийняття адміністративних актів. Адже основним предметом діяльності цих органів є вирішення конкретних справ, як-то. надання дозволів на будівництво, здійснення державної реєстрації суб єктів господарювання, призначення соціальної допомоги тощо, і вирішуються ці справи через прийняття адміністративних актів.

Поняття адміністративний акт можна визначити, спираючись на підходи загальної теорії права до таких категорій, як «акт» і «правовий акт». «Акт» (лат. асіиз — дія; асіит — документ) означає дію, вчинок, а також документ, виданий (прийнятий) уповноваженим на це органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами»1 .

В адміністративному праві «акт» розуміється насамперед як вольова дія (волевиявлення). Найчастіше волевиявлення суб’єктів публічної адміністрації виражається у формі документа. Більше того, якщо таке волевиявлення потребує спеціального оформлення (свідоцтва, ліцензії тощо), то це безпосередньо впливає на можливість використання адміністративного акта, тобто на набуття адміністративним актом чинності.

1 Окрема думка судді Конституційного Суду України М. Д. Савенка стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України від 11 березня 2003 р.

16*

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]