нізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади¹.

• публічне правонаступництво, закріплене адміністративним актом суб’єкта публічної адміністрації.

Приклад

Управління державного казначейства у м. Першотравенську Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області повідомило, що створено Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яке є правонаступником прав і обов'язків Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.

7. Залежно від тривалості функціонування суб’єкта публічної адміністрації:

• публічне правонаступництво після постійно функціонуючих суб’єктів публічної адміністрації— наприклад після центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ, організацій, юридичних осіб публічного права;

• публічне правонаступництво після суб’єктів публічної адміністрації, тривалість функціонування яких обмежена певним строком, — наприклад, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, депутатів органів місцевого самоврядування.

Класифікація публічного правонаступництва на види, крім теоретичного, наукового й пізнавального має суто прикладне значення, оскільки дає відповіді на питання щодо змісту, закономірностей (правил) та особливостей здійснення правонаступництва щодо конкретного суб’єкта публічної адміністрації.

2. Процедури здійснення публічного правонаступництва

Треба розрізняти дві процедури здійснення публічного правонаступництва:

• позасудова (адміністративна), добровільна процедура публічного правонаступництва, яке має здійснюватися за таким правилом — правонаступником суб’єкта публічної адміністрації, функціонування якого припинено або припинено частину його адміністративних повноважень, — є інший суб’єкт публічної адміністрації, спеціально визначений норматив

¹ Офіційний вісник України. — 2011. — № 82. — Ст. 8.

Глава І

но-правовим актом або адміністративним актом, яким закріплено (передбачено) таке припинення.

Приклад

Нормативно-правовим актом, котрим визначено правонаступників, можна вважати Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчо'! влади». Зокрема, ним ліквідовано:

1. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, з покладенням його функцій на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України;

2. Вищу атестаційну комісію України, з покладенням її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Практика функціонування суб’єктів публічної адміністрації знає випадки, коли припиняються адміністративні права посадової особи суб’єкта публічної адміністрації, як правило, або внаслідок її звільнення, переведення до іншої організаційної структури суб’єкта публічної адміністрації, або фактичного припинення повноважень. У такому разі до моменту вступу в адміністративно-правові відносини нової посадової особи (у спосіб призначення на посаду або делегування адміністративних повноважень іншій посадовій особі) правонаступником слід вважати суб’єкта публічної адміністрації, де працювала посадова особа. Після вступу в адміністративно-правові відносини нової посадової особи остання вважатиметься публічним правонаступником після особи, яка вибула з цих відносин;

• судова процедура при розгляді та вирішенні адміністративної справи в адміністративному судочинстві, яке примусово здійснюється за рішенням адміністративного суду, ухваленого на підставі приписів КАС України (зокрема, статей 17,122—154), у разі виникнення спору між учасниками адміністративно-правових відносин щодо обгрунтованості та змісту здійснення публічного правонаступництва.

Література

Батанов О. В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики : монографія / О. В. Батанов ; [відп. ред. М. О. Баймуратов]. — К. : Юридична думка, 2010.

Децентралізація публічної влади : досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О. М., Заверуха І. Б., Школик А. М. та ін.]; Центр політико-правових реформ. — К., 2012.

Венгер В. В. Державне регулювання природних монополій в Україні: напрями вдосконалення / В. В. Венгер // Економіка і прогнозування — 2006 — № 3. — С. 65—79.

ІІІколик А. М. Порівняльне адміністративне право : навч. посіб. для юрид. ф-тів і ф-тів міжнар. відносин. / А. М. Школик. — Львів : ЗУКЦ, 2007.

Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін. ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Юстініан, 2007.

Демократичні засади державного управління та адміністративне право : монографія / [Кол. авт. : Ю. С. Шемшученко, В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко,

І. О. Кресіна, В. П. Нагребельний та ін.]; за заг. ред. доктора юрид. наук В. Б. Авер’янова. — К. : Юридична думка, 2010.

Система органів виконавчої влади України : правові проблеми вдосконалення організації та діяльності: монографія / [Кол. авт.: О. Ф. Андрійко, В. П. Нагребельний, Л. Є. Кисіль та ін.]; за заг. ред. доктора юрид. наук, проф. О. Ф. Андрійко. — X.: Планета-Принт, 2013.

Бевзенко В. М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форм : монографія / В. М. Бевзенко. — К.: Прецедент, 2010.

Брьінцев В. Д. Теория и практика управлення судом в правовом государстве : монография / В. Д. Брьінцев. — К. : Юринком Интер, 2010. 440 с.

Конституція України у судових рішеннях / М. П. Орзіх, А. А. Зеров, Д. С. Тер- лецький. — К.: Юрінком Інтер, 2011.

Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В. П. Тимощука, А. М. Школика. — К. : Конус-Ю, 2007.

Ківалов С. В. Публічна служба в Україні: підручник / С. В. Ківалов. — 2-ге вид. — О. : Фенікс, 2011.

Смокович М. І. Визначення юрисдикції адміністративних судів та розмежування судових юрисдикцій: монографія / М. І. Смокович. К. : Юрінком Інтер, 2012.

Бевзенко В. М. Адміністративна юрисдикція : поняття, сутність, проблеми відмежування / В. М. Бевзенко // Вісник Вищого адміністративного судочинства України. — 2013. — № 3. — С. 39—53.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України (справа про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади) від 28 січня 2003 р. № 2-рп/2003 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 6. — Ст. 99.

15-14-937