Глава І

злиття, приєднання, поділу або перетворення. Припинення суб’єкта публічної адміністрації може здійснюватися одним із способів: а) припинення суб’єкта наказним способом — через ухвалення відповідного адміністративного акта; б) припинення суб’єкта внаслідок досягнення мети, задля якої він був утворений; в) припинення суб’єкта з підстав, передбачених законодавством;

6. у разі виникнення публічного правонаступництва всі матеріально-правові зобов’язання суб’єкта-попередника передаються до суб’єк- таправонаступника, який, відповідно, надалі повинен виконувати (продовжувати виконувати) ці зобов’язання перед фізичними (юридичними) особами.

Отже, публічне правонаступництво — це повне або часткове пере- дання (набуття) правового статусу від одного суб’єкта публічної адміністрації до іншого суб’єкта або внаслідок припинення первісного суб’єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його правового статусу, це вступ в існуючі адміністративно-правові відносини нового суб’єкта публічної адміністрації на місце суб’єкта, котрий або припинив своє існування, або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції, це заміщення одного суб’єкта публічної адміністрації іншим.

2. Види публічного правонаступництва

Можливість бути публічним правонаступником слід визнати за всіма без винятку суб єктами публічної адміністрації. Однак таке правонаступництво виникає за різних фактичних обставин, характеризується численними особливостями. Відповідно, його можна класифікувати на види за різними критеріями.

Існують такі види публічного правонаступництва:

1. За суб’єктом:

• публічне правонаступництво після суб’єктів публічної адміністрації юридичних осіб — правонаступництво після органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, які не мають статусу органу публічної влади, фондів публічного права, державних, комунальних підприємств, установ, організацій тощо;

• публічне правонаступництво після колективних суб’єктів публічної адміністрації без статусу юридичних осіб — наприклад, після департаменту, управління, відділу центрального органу виконавчої влади, науково-консультативної ради при органі державної влади, після депутатського корпусу органу місцевого самоврядування тощо;

• публічне правонаступництво після індивідуальних суб єктів публічної адміністрації — правонаступництво після посадових (службових) осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій тощо.

2. За сферою поширення:

• «зовнішнє» публічне правонаступництво — передання правового статусу певного обсягу від одного організаційно відокремленого суб’єкта публічної адміністрації до іншого, такого самого, організаційно відокремленого суб’єкта;

• «внутрішнє» публічне правонаступництво — відбувається у межах одного суб’єкта публічної адміністрації, коли компетенція передається від однієї організаційно залежної структурної одиниці (департамент, управління, відділ, сектор тощо) до іншої;

2. За кількістю попередників і правонаступників:

• одиничне публічне правонаступництво — передання адміністративних повноважень лише від одного суб’єкта публічної адміністрації до іншого. Це правонаступництво, де присутні лише один попередник і один правонаступник. Наприклад, Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в редакції від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 Вищу атестаційну комісію України (попередник) — ліквідовано, а її функції покладено на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (правонаступник);

• множинне публічне правонаступництво — передання адміністративних повноважень від декількох суб’єктів публічної адміністрації до інших. Це правонаступництво, де присутні по декілька попередників і правонаступників.

Наприклад, Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» ліквідовано Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, а його функції покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки

України. . .

Як видно з попереднього прикладу, кількість попередників і правонаступників суб’єктів публічної адміністрації може бути різною.

Відповідно, множинне публічне правонаступництво може бути:

пасивним — декілька попередників і один правонаступник;

— активним — один попередник і декілька правонаступників,

змішаним — декілька попередників і декілька правонаступників.

Наприклад, Міністерство інфраструктури України, Державна автотранспортна служба України, Державна авіаційна служба України, Дер