Кімнати особливого призначення.

Отже, успішний проект офісу багато в чому залежить від поділу простору приміщення на зони. З чого складається сучасна контора? Насамперед, це робочі простори, вхідна зона, кімнати переговорів, службові приміщення і, зрозуміло, кабінет керівника.

Дослідження показують, що в сучасних компаніях одночасно поза офісом може бути до 40% працівників. Особливо це актуально для фірм, пов'язаних з торговельною й інформаційною діяльністю. Тому проектування робочих місць точно за числом співробітників у ряді випадків призводить до неефективного використання простору.

Хорошим рішенням для такої ситуації є система, що одержала широке поширення в Японії, особливо, у редакціях газет і журналів. Робоче місце, що звільнилося, надається будь-якому співробітникові компанії за вимогою. Оскільки воно оснащене всіма необхідними комунікаціями, співробітникові досить підключити до них свій ноутбук або ж скористатися особистими настроюваннями стаціонарного комп'ютера. Необхідні документи зберігаються в індивідуальних відсіках загальної шафи.

Вхідна зона важлива для компаній, орієнтованих на особисте спілкування з клієнтами. її конфігурація визначається ступенем індивідуальності і відкритості компанії. Також не можна забувати про комфорт для співробітників, що обслуговують або відвідують цю зону. Звичайно тут же розташовуються зона чекання і гардероб. Удалою знахідкою стане інформаційна стійка, що знайомить зі структурою і специфікою діяльності компанії.

На даний час роль особистого спілкування з клієнтами постійно зростає, тому облаштованості переговорних зон варто приділити підвищену увагу. Тут важливі рівне, спокійне висвітлення, не дратливий дизайн, колір меблів, і, нарешті, їхня зручність. До того ж ці приміщення можуть використовуватися для проведення семінарів і тренінгів, що принципово для розвитку корпоративної культури. Тому розумно розмістити в них устаткування для презентацій.

Гарним доповненням до кімнати переговорів є так називаний кофіс, призначений для неформального спілкування з клієнтом або між співробітниками. Кофіс - синтез кафе й офісу, де за чашкою можна обговорити робочі питання. На відміну від їдальні, він знаходиться поблизу від робочої зони, фактично продовжуючи її, і переносячи творчий процес у більш невимушену обстановку.

Для спілкування між співробітниками використовуються не тільки переговорні кімнати або кофіси, а також виділяються окремі зони між робочими зонами. Для полегшення спілкування в них можлива установка високих столів, за якими можна стоячи працювати з документами або мобільними електронними пристроями.

Говорячи про найважливіше - кабінет керівника - відзначимо, що його статус поступово зміцнюється. Раніше він був втіленням значущості і висоти місця керівника, що виражалося, приміром, у складності доступу або пафосності інтер'єра. Однак сучасні тенденції керування організацією, навпаки, розглядають главу компанії як лідера команди, об'єднаної однією метою, і вимагають більш безпосереднього контакту з підлеглими. Це призводить до "демократизації" кабінетів начальства, що знаходить своє відображення як в офісному плануванні, так і в обробці приміщень. Тож тут стають цілком доречними напівпрозорі перегородки з жалюзі, що відокремлюють кабінет від основної робочої зони і які забезпечують належний рівень зорової і звукової ізоляції.

Як і правильно підібраний одяг, кабінет повинен сприяти вашому успіху. Він повинен бути прос­торим, добротним, ідеально чистим, зручним, зі смаком умебльо­ваним. І він повинен бути вашим!

Ідеальний кабінет має два чітко виділених функціональних простори: один — зі столом у центрі для вас, інший — зі зручно розставленими стільцями для неофіційних розмов. Такому розмі­щенню краще всього відповідає кабінет у формі перевернутої лі­тери Г. Якщо вам і вашим відвідувачам не подобається вигляд з вікна, нехай вікно завжди буде завішеним.

Стіл повинен бути як можна більшим, але при цьому не повин­ні страждати розміри кабінету. Стіл — це свого роду трон. Відві­дувач повинен відразу відчути ваш авторитет. Цей ефект можна підкреслити гарним видом з вікна чи гарною картиною, розміще­ною симетрично за вашою спиною.

Стілець — звичайний, солідний. Спинка стільця повинна до­ходити до потилиці. Але чоловік невеликого зросту «загубиться» на такому стільці.

Два добротних стільці для відвідувачів повинні стояти перед вашим столом. Найбільш прийнятними кольорами для стільців є темно-бордовий, темно-зелений, темно-коричневий чи колір на­туральної шкіри. Відвідувач повинен сидіти тільки перед вашим столом. Інше розміщення створює психологічні незручності.

Якщо розміри вашого кабінету дозволяють, поставте кушетку, журнальний столик, два-три зручних сучасних стільці. Якщо ваш кабінет дуже великий, то можна виділити і третій простір зі сто­лом для нарад.

Книжкові шафи можуть стояти у вашому кабінеті, але карто­теку краще розмістити в іншому місці. Не ставте масивних шаф у своєму кабінеті.

Де зберігати документи. Якщо у вас їх багато, то поставте спеці­альну картотечну шафу збоку або позаду вашого письмового столу.

Бар. У кабінеті не повинно бути бару.

Краща підлога — паркет, покритий килимами, які ділять ка­бінет на функціональні зони. Якщо підлога не паркетна, то слід покрити килимом усю площу підлоги.

Стіни, стеля. У маленькому кабінеті стіни і стеля повинні бу­ти світлими. Якщо стеля дуже висока, то пофарбуйте стіни світ­лою фарбою, а стелю — блідо-голубою. Якщо кабінет має витяг­нуту форму і одна стіна здається дуже віддаленою, то пофарбуйте її в темний колір, поставте шафу чи повісьте картину. Кращий ко­лір для кабінету — світло-голубий або світло-бежевий.

Ділова жінка повинна уникати пастки, на яку може перетворитися її кабінет. Ось декілька порад:

• стіни вашого кабінету повинні бути пофарбовані тільки в стандартні кольори, загальноприйняті для службових приміщень. Прийнятними та найпоширенішими є голубий та бежевий;

• не ставте квіти на свій письмовий стіл, доречніше, якщо во­ни будуть у приймальній у секретаря;

• непогано б мати в кабінеті костюм на зміну (на всякий випа­док), але він повинен бути надійно схований від сторонніх очей;

• хоча більшість чоловіків ставлять на письмовий стіл фото своїх дружин, вам не варто виставляти на робочому місці фото свого чоловіка;

• ваше крісло не повинно бути настільки масивним, щоб ви в ньому загубилися;

• якщо ви тримаєте для відвідувачів попільниці, то вони пови­нні бути невеликими, менші за ті, які зазвичай стоять у кабінетах чоловіків;

подумайте, перед тим, як вішати картину в кабінеті. Зображен­ня коней або паровоза краще підходить для кабінету чоловіків. А ось акварель із зображенням весняного ранку виглядає по-жіночому. Краще підібрати щось нейтральне, наприклад, натюрморт.

Ваша приймальня — це кабінет вашого секретаря. Своїм оформленням він повинен бути пов'язаний з вашим кабінетом, щоб не виникало сумнівів, чий це секретар. У той же час він по­винен відрізнятися від вашого кабінету. Кабінет вашого секретаря повинен бути ізольований від загальної установи і викликати в секретаря почуття територіального володіння. Це підвищить йо­го самосвідомість та авторитет, що в свою чергу позитивно впли­не на його працездатність. Стіл секретаря повинен стояти так, щоб він ніколи не сидів обличчям чи спиною до дверей шефа (В. Галушко).