- •Лекція 1: Спілкування як соціальний феномен
- •Лекція 2: функції спілкування
- •Лекція 4: Психологічна природа спілкування
- •Приклади знаків уваги
- •Десять корисних порад щодо виявлення знаків уваги
- •5. Психологічні ефекти установки
- •6. • Біхевіоризм та необіхевіоризм
- •Лекція 5: Організація ділового спілкування
- •Форми ділового спілкування
- •Процедура знайомства і рекомендування
- •Етикетні вирази науковців
- •Лекція 7: Щоденний етикет
- •3. У громадському транспорті
- •Питання для самоконтролю:
- •Список рекомендованої літератури:
- •2. Методи маніпулятивного впливу
- •Методи захисту від маніпуляцій
- •1) Зрозуміти - значить перемогти.
- •2) Найкращий захист - напад?
- •3) Ідучи-іди!
- •5) Відкриті двері
- •6) Слово за слово.
- •7) «Вас багато, а я один(одна)»
- •8) Тільки факти.
- •9) Битва екстрасенсів.
- •Лекція 9: Техніка ділового спілкування
- •1. Уміння говорити як умова успіху
- •Тема 10: Психологічні особливості вербальної комунікації.
- •3. Значення переконуючого впливу в вербальному спілкуванні
- •7. Підготовка до виступу
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •1.1. Як проводити ділові бесіди
- •1.2. Різновиди бесід
- •1.3. Техніка ведення індивідуальних бесід
- •1.4. Етапи бесід
- •4. 4.1. Поняття про переговори. Три основні стратегії переговорів
- •4.2. Підготовка до переговорів
- •1. Чого я хочу досягнути? (Визначення цілі).
- •2. Яку ситуацію я виберу?
- •3. Чому партнер на переговорах надає особливого значення?
- •5. Які графічні зображення (комунікативні засоби) зможуть допомогти в переговорах?
- •4.3. Стратегічні підходи до проведення переговорів
- •4.4. Тактика і принципи переговорів
- •4.5. Сприйняття партнера в процесі переговорів
- •4.6. Як провести переговори
- •4.7. Розміщення учасників за столом
- •Підготовка приміщень
- •4.8. Переговори з кредитними установами
- •4.9. Мистецтво торгуватися, або короткі переговори
- •4.10. Особливості ведення ділових переговорів в різних країнах.
- •Протоколювання наради
- •Прийоми боротьби опонентів за перемогу в дискусії
- •Радіоінтерв'ю
- •Участь у телепередачі.
- •Поведінка під час зйомки
- •Домовленість щодо радіо - та телеінтерв'ю
- •2. Конференція ідей
- •3. Синектика
- •4. Пул мозкового запису
- •5. Ідея Дельфі
- •6. Опитування за допомогою карток
- •7. Ідейна інженерія
- •8. Метод колективного блокнота
- •9. Тригерна техніка
- •10. Метод фокальних об'єктів
- •11. Метод гірлянд випадковостей та асоціацій
- •12. Аналіз дратуючого слова
- •13. Метод «тілмаг»
- •14. Метод контрольних запитань
- •15. Метод морфологічного аналізу
- •Типи презентацій та особливості організації їх
- •Рекомендована література:
- •Тема 14: Невербальні засоби ділового спілкування
- •1. Сутність невербального спілкування
- •2. Роль жестів у діловому спілкуванні
- •3. Міжособистісний простір
- •4. Постава як засіб невербального спілкування
- •5. Передавання інформації мімікою
- •6. Форми невербального передавання інформації у міжособистісних відносинах
- •7. Особистий підпис як своєрідна емблема людини
- •Напрямок підпису
- •Довжина підпису
- •Величина літер (великих і малих)
- •Заокругленість і гострота букв
- •Зв'язаність і розірваність букв
- •Різні прикраси в підписі
- •Розмашистість
- •Сила тиску при написанні букв
- •Підкреслення в підписі, «хвостики», перекреслення
- •Крапка в підписі
- •Навантаженість в підписі
- •Нахил букв
- •Різні види підписів у одної і тої ж людини
- •Зміна підпису з плином часу
- •8. Неканонічні звукові знаки
- •9. Невербальне спілкування у ділових ситуаціях
- •10. Інші невербальні засоби
- •1. Ніколи:
- •2. Завжди:
- •Кімнати особливого призначення.
- •Питання естетики.
- •4.Сучасні тенденції облаштування офісів.
- •Стиль сучасного офісу: основні риси.
- •4. Китай
- •5. Сполучені Штати Америки
2. Конференція ідей
Цей метод, як і попередні, можна вважати модифікацією мозкового штурму. Він відрізняється від попереднього темпом проведення засідання з висування ідей та допущенням конструктивної критики у формі реплік та коментаріїв. Вважається, що критика може підвищити цінність висунутих ідей. Висунуті ідеї фіксують у протоколі без посилання на авторів.
2.1 Конференція ідей Гільде
До конференції ідей залучаються керівники та рядові працівники, які постійно мають справу з цією проблемою, а також ті, хто тільки починає свою діяльність, оскільки вони вільні від стереотипів традиційних рішень та частіше висувають нові ідеї. Не варто запрошувати на конференцію осіб, які скептично настроєні щодо можливостей вирішення даної проблеми, спеціалістів, які все знають заздалегідь і для яких усе вже в минулому.
На конференції ідей головуючий - рівний серед рівних. Від інших учасників його відрізняє обов'язок стежити за ходом конференції, підтримувати нормальну атмосферу та впевнено рухатися до мети - висування ідей.
2.2 Дискусія-66 (Сесія «дзижчащих голосів»; «Філіппс-66»)
Великі збори поділяють на групи по шість чоловік, які незалежно одна від одної обирають вирішення поставленої проблеми або розробляють позиції з певного питання. Кожна група визначає того, хто веде протокол, та спікера. Групова робота закінчується через деякий час (приблизно 6 хвилин). Після цього всі групи знову збираються на пленарне засідання, а спікери груп доповідають про розроблені пропозиції та рішення.
Після засідань окремих груп на пленарному засіданні можна запропонувати новий погляд на проблему, яку обговорюють шістки нетривалий час.
Переваги такого методу полягають перш за все у тому, що за рахунок розбивки на малі групи, навіть при великому колі учасників, кожний окремий член групи може брати активну участь у вирішенні проблеми або дискусії.
2.3 Метод 635
При методі 635 збирається група із шести учасників, які спочатку аналізують та чітко формулюють задану проблему. Кожний учасник заносить у формуляр три пропозиції з вирішення проблеми; на це відводиться п'ять хвилин. Після цього кожний учасник передає свій формуляр сусіду. Останній приймає до уваги пропозиції свого попередника, а під ними у трьох полях вносить ще три власні пропозиції. Ці пропозиції можуть вже існувати в подальшій (асоціативній) розробці записаних рішень, але можуть бути висунуті й нові пропозиції.
Через п'ять хвилин кожен учасник знову передає свій теперішній формуляр у тому самому напрямку, що й при зміні, своєму сусіду. Процес припиняється, коли кожен учасник відпрацював кожний формуляр.
Число осіб, які беруть участь, може легко змінюватися від чотирьох до восьми. Час, який дається в розпорядження на одну ротаційну фазу, також повинен регулюватися гнучко (тобто необхідно передбачити тривалі проміжки часу в більш пізніх ротаційних фазах).
За допомогою методу 635 за півгодини можна отримати до 108 пропозицій.
Як бачимо, успіх наради залежить від багатьох факторів, та ні один із них не можна ігнорувати.
Тільки уважно слідкуючи, щоб дискусія не виходила із «русла», а її учасники мали можливість висловити свою точку зору та прийняти рішення, керівник проведе нараду з потрібним результатом. А в іншому випадку, навіщо ж збиратися?
І ще... Чим вище ви будете підніматися службовими східцями, тим більш значущим елементом вашої роботи будуть ставати наради, та тут нічого не вдієш: чим вище ваша посада, тим більш серйозними проблемами вам доведеться займатися. Тому намагайтеся побороти деяку неприязнь до нарад та навчіться отримувати від них користь.