5) Відкриті двері

Мабуть найважче – не спасувати перед людиною, що не вибирає виразів та не хоче Вас вислухати. Якщо вона розраховує лише на крик, то найкраще буде спокійно дочекатися, коли його запас вичерпається, а потім повернутись до теми. Іноді, правда, «процедуру» доводиться повторювати двічі-тричі. А втім, давити на Вас можуть і через присутніх: «Вам все ясно, що...», «Ви тільки подивіться...». Не падайте духом, а уважно оцініть реакцію тих, кому ці фрази як би адресовані. Лише те, що ви розглядаєте цих людей, примушує їх дати Вам якийсь сигнал. Можливо, найдеться хтось, хто стане на Ваш захист. Та й затягнуту мовчанку присутніх можете записати на власну підтримку.

Захиститися від грубої та несправедливої критики найкраще, якщо поступово переводити докори в конструктивний діалог. Уявіть, що шеф відірвав Вас від складання звіту, давши Вам інше термінове завдання. А потім, за незданий звіт влаштував рознесення. В першу чергу відділіть в його мові істинне від оцінки. Наприклад: «Ви не здали вчасно звіт (так і є). Ви лінива і безвідповідальна людина ( оцінка)!» Не реагуйте на негатив, який торкається Вашої особистості, але виразіть згоду з фактами: «Так, Ви праві, я дійсно не справився вчасно». Не звинувачуйте боса і не критикуйте. Не посилайтесь на обставини і не оправдовуйтесь («Так, але на цьому тижні мені тричі доводилось їздити на зустріч з клієнтом через Ваше прохання!»), якщо Вас про це не запитували. Нехай Ви сто разів праві, але бос-агресор глухий до подібних аргументів. Найкраще - це запитувати та уточняти, що саме йому не подобається та не влаштовує: «Мені не зовсім зрозуміло, через що Ви так переживаєте. Я вже сказала, що готова залишитись після роботи та завершити його». Реагуйте на обвинувачення спокійно, не піддавайтеся страху. Бо в противному випадку Ваша мова стане невпевненою, і всі зусилля побудувати конструктивний діалог підуть насмарку. А так Ви зрозумієте, добиваються від Вас конкретних дій, чи просто зривають зло.

6) Слово за слово.

Мистецтво агресивних переговорів - тема нескінченна. Тому можна розкрити лише кілька секретів, як не дати себе зламати. Варто постаратися ослабити доводи опонента. Скажімо, іде посилання на авторитет, відмітьте, що це не єдина думка, або вона, мовляв, для даного випадку не підходить. Партнер робить опору на вік та досвід - найдіть докази в свою користь. Заперечуйте спокійно та неспішно. Не зменшуючи його аргументів самих по собі, ставте під сумнів їх застосування тут і зараз. Наприклад, партнер «давить» на раніше хороші стосунки чи надані раніше послуги. Не принижуючи їх значення, роз'ясніть суть своїх проблем і покажіть, чому вони важливіші. Зрозуміло, все це повинно бути правдою.

7) «Вас багато, а я один(одна)»

Правда, знайома фраза? Ми чуємо її в ЖЕКах, паспортних столах, бухгалтеріях, архівах та інших місцях, створених ніби для того щоб нам допомогти. Але ні. Пані, «одягнена у владу», так уміє подивитись і сказати («нема коли мені зараз паритись з вашою звітністю за минулий рік, зайдіть завтра»), що ми відчуваємо себе винними і аж червоніємо. Брати на горло цих стійких бійців неефективно. Зате часто їх натиск слабшає, коли їм ввічливо відповісти, злегка підмішавши співчуття та розуміння. Наприклад: «Бачу, що Ви неймовірно зайняті, і що всі Ваші справи не терплять почекати, але я впевнена, що надасте мені люб'язність...» або «Я пам'ятаю, як минулого тижня Ви допомогли маркетологам, і дуже Вас прошу допомогти і нашому відділу...». Особисто в мене після фрази «Боже, як багато людей Вам доводиться приймати! Як же ви справляєтеся?» ще ні разу, ні в одній інстанції проблем не виникало. Тьфу-тьфу-тьфу, аби не наврочити. Як не дивно, але навіть найагресивнішим людям подобається допомагати чи виконувати прохання, якщо це не торкається їхніх власних інтересів. Те, що людина ніколи не робила б під натиском, вона виконує через люб'язність. І, примірявши на себе роль благородних і великодушних, при тому ж і професіонала, здатних «на раз» вирішити важке питання, вони.... таким і стають.