Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Товарознавство.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
4.7 Mб
Скачать

2.2. Види класифікації товарів

У залежності від мети класифікація товарів — за зручністю їхнього вивчення, раціональною організацією торгівлі або статистичною звітністю — може бути: навчальною, торговою й економіко-статистичною.

Навчальні класифікації створюються з метою найбільш зручного, логічного і послідовного вивчення курсу в узагальненому виді з мінімаль­ною витратою часу. При цьому вся увага зосереджується на вивченні загальних принципів формування цих властивостей.

Всі товари медичного призначення умовно поділені на медичні то­вари (реалізуються через систему "Медтехніка") і фармацевтичні (реа­лізуються через аптечну мережу).

Навчальна класифікація медичних товарів подана в підручнику Ю.Ф. Кабатова і П.Е. Крендаля "Медичне товарознавство".

Фармацевтичні товари розподілені на такі товарні групи: лікарські засоби, тара, закупорювальні засоби і пакувальні матеріали, перев'язувальні засоби і готові перев'язувальні матеріали, гумові вироби, пред­мети санітарії, гігієни і догляду за хворими, хімічні реактиви, дезін­фекційні засоби, інші товари обмеженого аптечного асортименту (міне­ральні води, п'явки медичні, миючі засоби та ін.).

Із наведених груп видно, що в навчальних класифікаціях, мета яких — вивчення асортименту товарів, найважливішими ознаками слід вважа­ти призначення і вихідний матеріал.

Торгова класифікація використовується в торгово-оперативному процесі. Її мета — удосконалення цього процесу. Ця традиційна класифі­кація склалася на основі поділу товарів на групи відповідно до існуючо­го галузевого розподілу промисловості, а також враховує особливості галузевих класифікацій продукції за чинними стандартами. .

Для торгової класифікації, мета якої — поліпшення організації тор­гового процесу, найкращою є ознака призначення.

Зроблена чітка класифікація товарів, яка використовується в апте­ках. Вона здійснюється за основною ознакою призначення, тобто за фармакотерапевтичною дією (наприклад, від головного болю, шлункові, протизапальні, нейролептики, транквілізатори та інші медикаменти, не­залежно від лікарської форми або перев'язувальні засоби, предмети до­гляду за хворими та ін.).

Важливим моментом у торговій класифікації є її вдосконалення і наближення до основної мети — раціоналізації і прискорення торгово-оперативннх процесів у торгівлі.

Економіко-статистична класифікація подана в класифікаторах і в класифікації ЦСУ України. Їх використовують при плануванні вироб­ництва, постачання, для урахування продукції, що випускається.

Для внутрішньої статистичної звітності і визначення питомої ваги в товарообігу аптек, як правило, приймається укрупнена класифікація відразу за декількома групами.

2.3. Кодування товарів

Кодування товарів — це технічний прийом, який дозволяє уявити об'єкт, що класифікується, у вигляді знака або групи знаків за правила­ми, установленими конкретною системою класифікації. Кодова систе­ма класифікації створюється для того, щоб дати інформацію в зручній для її збору формі, передачі й опрацювання форми, пристосувати зако­довану інформацію до опрацювання на комп'ютері.

Таким чином, кодування — це присвоєння об'єктам класифікації визначених цифрових, буквених, буквено-цифрових, штрихових та інших кодових позначень. Кодуванню підлягають як товари, так і підприємства, організації, країни світу і території, установи, митниці і митні режими, валюти країн, види транспорту та ін.

Код — це система умовних символів, застосовуваних для передачі повідомлень каналами зв'язку, включаючи комп'ютерні канали зв'язку.

Код — знак або сукупність знаків, застосовуваних для позначення класифікаційного групування або об'єкта класифікації.

Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом ідентифікації, ранжирування і присвоєння умовного позначення (коду), за яким мож­на знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.

Необхідність у кодуванні товарів й інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значущість кодування в останні десятиліття з впровадженням комп'ютерної техніки. У результаті розширилося цільове призначення кодування, що полегшує опрацювання техніко-економічної інформації за допомогою комп'ютерної техніки, підвищує ефек­тивність функціонування АСУ.

Присвоєння кодів здійснюється за визначеними правилами і мето­дами. Правила кодування:

  • код повинен мати визначену структуру побудови;

  • код може бути виражений за допомогою різноманітних, заздалегідь обумовлених знаків;

  • код повинен сприяти упорядкуванню об'єктів.

Структура коду — умовне позначення складу і послідовності розта­шування знаків у ньому.

Структура коду складається з таких елементів: алфавіту, підстави, розряду і довжини.

Алфавіт коду — це система знаків, прийнятих для утворення коду.

Як алфавіт для кодів найчастіше застосовують цифри, букви або їхні сполучення, штрихи. Розрізняють цифровий, буквений, буквено-цифровий і штриховий алфавіти коду.

Цифровий алфавіт коду — алфавіт коду, знаками якого є цифри.

Буквений алфавіт коду — алфавіт коду, знаками якого є букви ал­фавітів природних мов.

Буквено-цифровий алфавіт коду, знаками якого є букви алфавітів природних мов і цифри.

Штриховий алфавіт коду — алфавіт коду, знаками якого є штрихи і прогалини, ширина яких зчитується сканерами у вигляді цифр. При­кладом можуть служити штрихові коди ЕАN і UРС, які широко засто­совуються в міжнародній практиці.

Сукупність правил і методів кодування класифікаційних групувань і об'єктів класифікації заданої кількості називається системою кодуван­ня. Визначена система кодування покладена в основу класифікатора.

Класифікатори. Методи класифікації і кодування знаходять спільне застосування в класифікаторах, хоча ділянка їхнього поширення значно ширша.

Класифікатор — офіційний документ, що становить систематизоване з'єднання найменувань і кодів класифікаційних групувань і (або) об'єктів класифікації.

Структура класифікатора передбачає його позицію і ємність. Позиція класифікатора — найменування і код класифікаційного групування або об'єкта класифікації.

Ємність класифікатора — найбільше число позицій, котре може містити класифікатор. Так, при десятирозрядній побудові, яка найчастіше застосовується для класифікаторів, усі об'єкти, що класифікуються. підрозділяються на десять класів, підкласів, груп, підгруп, видів підвидів. У результаті ємність такого класифікатора складе мільйон позицій. Можливо, що не всі позиції будуть заповнені й у цьому випадку утвориться резервна ємність класифікатора, що позначає кількість вільних позицій у класифікаторі.

Класифікатори підрозділяють на категорії.

Категорія класифікатора — це ознака, що вказує на приналежність класифікатора визначеної групи в залежності від рівня його затвердження і сфери застосування. Розрізняють класифікатори державні, галузеві і підприємств.

Державний класифікатор — класифікатор, затверджений Державним комітетом стандартизації для застосування в автоматизованих системах управління (АСУ).

Галузевий класифікатор — класифікатор, введений у встановленому порядку для застосування в АСУ галузі.

Класифікатор підприємства — класифікатор, введений у встановному порядку для застосування в А СУ підприємства.

Галузевий класифікатор продукції (ГКП) складається з двох частин: класифікаційної — К-ГКП і асортиментної — А-ГКП.

Класифікаційна частина ГКП була видана в 1985 р. і містила у собі тис. класифікаційних групувань у порядку зростання кодів. При по­будові її був використаний ієрархічний метод класифікації. Вся продукція розподілена за найбільш істотними ознаками на п'ять ступенів класифікації — клас, підклас, групу, підгрупу, вид.

В Україні використовуються три види кодування: внутрішнє, зовнішнє (міжнародне) і штрихове.

Внутрішнє кодування

Внутрішнє кодування здійснюється за галузевим класифікатором лікарських засобів і виробів медичного призначення (ГКЛЗ ВМП).

З метою охоплення всієї номенклатури медичної продукції, що обертається в аптечній мережі, і поліпшення контролю інформації, яка вводиться, як було відзначено вище, в галузевому класифікаторі вся продукція розподілена на 98 груп. Кожній групі відведено 1000 номерів, остання сотня яких відведена для імпортних товарів.

У ГК ЛЗ ВМП код продукції семизначний: 0 000000. Цифри "О" і "1" у першому знаку вказують на централізоване постачання, а цифри від "2" до "8" — децентралізоване постачання.

Цифри в другому і третьому знаках позначають номер групи. Цифри від "0" до "8" у четвертому знаку вказують, що товар вітчизняного виробництва, а цифра "9" — імпортного.

Цифра в п'ятому і шостому знаках — порядковий номер у даній групі. Цифра в сьомому знаку — захисний код товару, що його видає комп'ютер, тобто це третя цифра після коми.

Приклад 1

Препарат "Ундевіт" драже № 50. Код — 0 430163.

О — централізоване постачання;

43 — номер групи (полівітамінні препарати в порошку, таблетках і драже);

О—вітчизняний;

16 — порядковий номер в даній (43-й) групі:

3 — захисний код.

Приклад 2.

Препарат "Манініл" 0,0005 таблетки № 120. Код - 0 49907 3.

О — централізоване постачання;

49 — номер групи (препарати інсуліну та інші протидіабетичні засоби);

9 — імпортний;

07 — порядковий номер в даній (49-й) групі:

З — захисний код.

Слід зазначити, що, крім кодування продукції, галузевий класифі­катор містить коди організацій, споживачів, постачальників продукції й одиниць вимірів. Наприклад, у групі 8000-8999 цифра "8" позначає ознаку приналежності до аптек, а наступні три цифри — номер аптеки.