Стерилізація сухим гарячим повітрям

Ефективність цього методу залежить від температури, тривалості, провідності об'єктів стерилізації. Призначені для стерилізації інструменти обгортають пергаментним папером або фольгою і складають у спеціальні конверти. Конверти завантажують у стерилізатори і стерилізують при температурі 160-200 °С.

Відповідно до стандартів прийняті такі режими стерилізації при температурі 180 °С стерилізаційна витримка складає 60 хв., при 160 °С тривалість стерилізації—2,5год. Можливе використання більш високої температури (200 °С) із відповідним скороченням стерилізаційної витримки.

Вироби, які простерилізовані в папері мішечному непросоченому

папері мішечному вологостійкому, папері для пакування продукції в автоматах марки Е, можуть зберігатися три доби. Вироби, стерилізовані без пакування, повинні бути використані після стерилізації.

Погана проникність сухого повітря і шкідлива дія при високих температурах на деякі матеріали, які стерилізуються,—тканини, гуму й ін., обмежують його застосування. У зв'язку з цим він не одержав такого широкого застосування, як пара. Проте цей спосіб є також надійним, а в деяких випадках єдино можливим.

Стерилізація надвисокочастотними випромінюваннями

Дотепер у дослідників, що займаються вивченням дії надвисока і частотного (НВЧ) випромінювання на мікроорганізми, немає єдиної точки зору на їхній механізм інактивації при НВЧ-опроміненні. Існують гіпотези про винятково тепловий механізм дії НВЧ-опромінення на біологічні об'єкти; не менш широко поширені уявлення про те, що крім теплових ефектів у інактивацію мікроорганізмів вносить вклад специфічний вплив НВЧ-випромінювань на компоненти клітин, НВЧ-опромінювання поки що для стерилізації лікарських препаратів практичні не використовується. Нагрів у полях НВЧ можна застосовувати для теплової стерилізації у варіанті швидкого високотемпературного оброблення. Через відсутність широкого практичного використання НВЧ-стерилізації (хоча в літературі повідомляється про створення мікрохвильового автоклава для швидкої стерилізації розчинів) сьогодні важко порівнювати економічні показники цього процесу з витратами при стандартній тепловій стерилізації.

Стерилізація ультрафіолетовим та інфрачервоним світлом

Ці види обробки практично не знаходять сьогодні застосування, хоч можливості для цього є.

Невидиме інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі від 0,66 до 500 мкм (1 мкм = 0,0001 см) займає область спектра, який лежить між червоними променями його видимої частини й ультракороткими радіохвилями.

Інфрачервоні промені застосовуються для стерилізації ряду хірургічних інструментів. Вони не мають специфічної дії на мікроорганізми, останні гинуть не від променів, а від високої температури. Для стерилізації інструментів інфрачервоними променями в Австрії й у деяких інших країнах виготовляються спеціальні апарати: конвеєрні печі, інфрачервоні печі з глибоким вакуумом.

Безсумнівною перевагою цього потенційно "працездатного" методу перед традиційним автоклавуванням може вважатися можливість відмови від небезпечної в обслуговуванні і нетехнологічної перегрітої пари.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання в діапазоні довжин хвиль 200-300 нм також забезпечує стерилізаційний ефект, оскільки в молекулах ДНК і білків мікроорганізмів є пік поглинання випромінювання поблизу довжини хвилі y = 260 нм. Для стерилізації звичайно використовують газорозрядні лампи низького тиску на парах меркурію або меркурієво-ксенонові дугові лампи, що мають у своєму спектрі потухну лінію на y = 254 нм. У спектрах меркурієво-ксенонових ламп лінії на довжинах хвиль 385, 405, 436, 546, 577 нм, що перевершу­сь за інтенсивністю лінію y = 254 нм. Тому застосовують рефлектори з багатошаровими покриттями, що поглинають, AL₂O₃ , NaF, Sc₂O_2, MgF_2.

Існує декілька методів стерилізації УФ-випромінюванням, таких, як опромінення поверхні на відстані, занурення випромінювача в газ, який стерилізується, рідину й ін. Оскільки інтенсивність УФ-випромінювання сильно зменшується зі збільшенням відстані до джерела, то іноді застосовують оптичні волоконні системи з ниток кварцу або оксиду германію для підводу УФ-випромінювання від випромінююча до об'єкта, що стерилізується. До недоліків УФ-методу стерилізації можна віднести такі явища:

• неповна стерилізація предметів складної конфігурації, які мають щілини, отвори, сховані від променів поверхні;

• немає достатньої глибини обробки, оскільки УФ-промені цілком поглинаються в перших декількох атомних прошарках речовини;

• не можна обробляти предмети в непрозорих для УФ-променів пакуваннях;

• УФ-випромінювання при великих дозах може призводити до руйнації полімерних молекул поверхневих прошарків предметів, які стерилізуються, із пластмаси і поліетилену. Крім того, час стерилізації УФ-випромінюванням є тривалим і може складати декілька годин.