Синтетичний каучук

Синтетичні каучуки (СК), одержувані шляхом синтезу, поділяються на органічні, що складаються в основному з вуглеводів або їх по­відних; елементо-органічні, у макромолекули яких входять атоми кремнію; кисню, сірки, олова й ін., а бічні ланцюги містять вуглецеві групи; неорганічні, котрі не містять вуглецю.

Синтетичні каучуки, які складаються з ланок одного мономера, називаються гомополярні, а ті, що складаються з двох або більш мономерних ланок,— сополімерними каучуками. За призначенням каучуки поді­ляються на каучуки загального призначення, застосовувані для виготовлення шин, ременів, взуття та ін.; каучуки спеціального призначення, які використовують для виробництва гумових виробів з особливими влас­тивостями (високою хімічною стійкістю, морозо- та теплостійкістю), що застосовуються в спеціальних галузях техніки і медицини.

Старіння гуми. Зберігання і відновлення гумових виробів.

Старіння гуми — це природний процес, при якому вироби втрачають пружні механічні властивості. Це пояснюється колоїдним характером каучуку. Старіння гуми проявляється деяким її ущільненням і затвердінням. Надалі вона робиться сухою, тендітною і ламкою. Зовнішньо на поверхні виробу з'являється мережа дрібних зморшок, а потім неглибоких тріщин, за якими надалі відбувається руйнація.

Псування гумових виробів викликає кисень повітря, особливо озон, дія сонячного світла (головним чином УФ-променів), температура та ін. Ці агенти обумовлюють окислювання та інші процеси, які змінюють фізико-механічні властивості гуми.

Зберігання ґумових виробів. Достатньо ефективних заходів, що попереджують і затримують природний процес старіння ґумових виробів поки що немає, тому велике значення має правильна організація їхнього зберігання на складах і в аптеках.

При зберіганні ґумових виробів необхідно дотримуватися таких правил:

• обмежити надходження кисню в приміщення, не провітрювати його і максимально заповнити виробами. Уповільнити окислюванні можна також шляхом насичення повітря вуглекислотою й аміаком, для чого в шафи і шухляди, де лежать гумові вироби, поміщають мішечки з вуглекислим амонієм із розрахунку 5 г на 1 дм повітря. Припудрювання тальком також уповільнює адсорбцію кисню і попереджає злипання;

• захистити гумові вироби від прямої дії сонячного світла, тобто затемнити приміщення;

• забезпечити підтримування постійної температури в межах 8-12 °С і вологість 50-60%. :

Таким чином, кращим приміщенням для зберігання гумових виробів є підвальне приміщення, повітря в якому можна зволожити, розбризкуючи воду або зберігаючи її у відкритій тарі. Підлогу у складі варто робити з плиток або асфальту, але не земляну. .

Ґумові вироби зберігають у заводській упаковці, трубчасті — у бунтах великого діаметра, а підкладкову клейонку — в підвішеному стані на козлах.

Гумові вироби необхідно берегти на відстані не менше 5 м від опалювальних установок і не більш 1 м від батарей. При зберіганні гумових вироби не можна перегинати, здавлювати, і взагалі, піддавати будь-як деформації. У приміщенні повинні бути відсутні кислоти, органічні розчинники, олії та ін.

Природно, гумові вироби повинні реалізуватися зі складів і аптек з урахуванням часу їхнього надходження.

Відновлення гумових виробів. У результаті тривалого зберігання гумові вироби змінюють свої властивості (ґума втрачає еластичність і стає більш щільною), тому вони можуть бути піддані регенерації.

Товстостінні вироби (наприклад, грілки, пузирі та ін.) рекомендуєть­ся, відновлювати шляхом занурення їх на 15-20 хв. у киплячу вазеліно­ву олію. Після розм'якшення роблять масаж виробу. Можна робити відновлення і при кімнатній температурі у вазеліновій олії, при цьому час значно збільшується (більше доби).

Тонкостінні гумові вироби (рукавички та ін.) при наявності перших ознак старіння можуть бути піддані відновленню в такий спосіб: поміща­ють на 15-20 хв. у теплий 5 % розчин нашатирного спирту з подальшим зануренням на 15-20 хв. у воду з 5 % гліцерину при температурі 40 °С.