Мета і призначення класифікації

Основні принципи класифікації — це встановлення мети і вибір кла­сифікаційних ознак.

Метою класифікації в товарознавстві є полегшення вивчення спо­живчих властивостей, якості, асортименту товарів і управління ними. Очевидно, що кількість ознак, які вибираються, і порядок їхнього вико­ристання (за ступенем їхньої важливості або істотності) визначаються метою класифікації.

У торгівлі класифікація служить цілям раціоналізації і прискорення торгово-оперативних процесів. Її застосовують при плануванні товаро­обігу за групами (підгрупами) товарів, упорядкуванні заявок-замовлень, вивченні попиту.

Призначення класифікації виявляється в тому, що вона дозволяє:

• досліджувати споживчі властивості однорідних груп (підгруп) товарів;

• встановлювати оптимальний рівень властивостей товарів;

• розробляти групові методи дослідження й оцінки рівня якості то­варів (наприклад, для груп інструментів, приладів, перев'язуваль­них засобів, Гумових виробів та ін.).

Класифікація дає можливість оцінити асортимент конкретних груп (підгруп) товарів і його відповідність потребам, розробляти напрямок розвитку, асортименту.

Групування товарів за спільністю властивостей є підставою для розробки умов зберігання, прийомів пакування товарів і необхідні при встановленні оптимальних режимів їхньої експлуатації.

Відповідно до встановленої ЦСУ України класифікації проводять­ся облік і звітність про надходження і реалізацію товарів.

Класифікація лежить в основі упорядкування каталогів, її врахову­ють при визначенні типів складів, баз і торгових установ (наприклад, магазини "Медтехніка", "Оптика", МЛА, ЦРА та ін.).

Розміщення в складах, на прилавках аптек, у магазинах "Медтехні­ка" також здійснюються за визначеною системою з урахуванням групу­вання товарів за рядом ознак (наприклад, за умовами зберігання, фармакотерапевтичною дією, лікарською формою тощо).

Широке застосування комп'ютерів, створення автоматизованих си­стем управління (АСУ) ставлять підвищені вимоги до класифікації і кодування товарів.

Ознаки і загальні правила класифікації

Розподіл товарів за категоріями класифікації здійснюється за ха­рактерними загальними ознаками.

При класифікації медичних і фармацевтичних товарів враховують­ся такі ознаки: призначення, галузь застосування, вихідний матеріал, засіб виробництва, особливості конструкції, розміри, сфери обертання та ін. Найбільш загальними ознаками, характерними для багатьох то­варів, є призначення, галузь застосування, вид вихідної сировини.

Ознака призначення використовується як у вищих, так і в нижчих . щаблях класифікації. Так, у залежності від призначення товари можуть поділятися на визначені товарні групи.

Наприклад: група ножі і скальпелі.

За призначенням: для розсічення м'яких і щільних тканин.

Галузі застосування — загальна хірургія, нейрохірургія, офтальмо­логія тощо.

Вихідний матеріал — різноманітні марки сталей (вуглецеві В10А, В12А; що не іржавіють-40х13; 10x13).

За засобом виробництва: цільноштамповані, зварні.

За конструкцією: череваті, шпичасті, радіусні, серпоподібні, лінійні, списоподібні.

За розмірами: за довжиною леза або інструмента.

За сферою обертання: багаторазового використання, одноразові.

Такі фармацевтичні товари, як лікарські засоби, крім призначення, та інших ознак, можуть класифікуватися за лікарською формою, специфічними умовами зберігання (наприклад, ті, що потребують захисту від світла; ті, що потребують захисту від вологи й ін.).

Такі товари, як хімічні реактиви, класифікуються за хімічним скла­дом, кваліфікацією, фасуванням та ін. Парфумерні товари за характе­ром запаху класифікуються на квіткові і фантазійні.

Класифікація товарів будується з дотриманням визначених правил. При розподілі товарів на групи необхідно додержуватися двох основ­них правил:

— перше: поділяти всю масу товарів на одній стадії групування тільки за однією ознакою;

— друге: починати розподіл товарів на групи за найбільш загальни­ми ознаками, а потім переходити до ознак менш загальних.

Класифікація повинна бути легкодоступною для огляду. Це робить­ся вибором оптимального числа її категорій і мінімальної кількості гру­пувань на кожній категорії.

Ознаки класифікації повинні бути істотними і відображати споживчі властивості товарів.

Нижчий ступінь класифікації повинен конкретизувати, розкривати зміст ознаки вищого ступеня. На кожному ступені товари варто групува­ти тільки за однією ознакою. Неприпустимо таке -групування: тара скля­на, полімерна, споживча, металева і т. д., оскільки в ній використані одно­часно дві ознаки — вид вихідного матеріалу і призначення тари.