Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
основи менеджменту.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
1.37 Mб
Скачать

2. Закон поділу праці

  • відображає сутність менеджменту як виду діяльності людини. Сюди входить категорія спеціалізація управління.

Аргументи за цей закон:

  • цілі організації досягаються за допомогою колективної праці (беруть участь процеси поділу й спеціалізації праці). Продуктом процесу поділу праці є виробничі (поділ фізичної праці) і управлінські функції (поділ розумової творчої праці).

  • функціональний поділ праці розкриває сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях менеджменту. Виділення в управлінні окремих функцій – об’єктивний процес, обумовлений складністю виробництва і процесів управління організацією. Функції управління як результат розподілу і спеціалізації праці менеджера не залежать від організаційних форм управління, вони пов’язані з сутністю виробництва. Отже функціональний вид діяльності наповнюється конкретним змістом в залежності від специфіки об’єкта управління.

Функції управління – особливий спеціалізований вид діяльності, що відображає напрямки здійснення цілеспрямованого впливу на відносини людей у процесі виробництва й самого управління. У цьому сенсі функції управління утворюють функціональні області діяльності.

3. Закон зовнішнього доповнення.

Будь-яка організація повинна мати потенціал, здатний компенсувати наслідки, обумовлені різного роду негативними зовнішніми факторами, вплив яких на організацію не може бути завчасно передбачений.

Аргументи за цей закон:

  • зовнішнє доповнення розглядається як вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність організації та як вплив вищих рівнів управління на нижчі усередині самої організації. При цьому організація повинна весь час самовдосконалюватися, зберігати свою основну якість в умовах зовнішнього середовища, що змінюється, забезпечувати власне відтворення, спадкоємність і стабільність.

  • наявність рівнів управління в організації породжує властивість зовнішнього доповнення. Один рівень управління по відношенню до іншого являє собою своєрідне зовнішнє середовище. Проте вплив одного рівня на інший повинен бути керованим, що і досягається за допомогою закону зовнішнього доповнення. Сутність закону полягає в наступному: на всіх рівнях управління організацією вплив з боку кожного її рівня, крім нижчого, повинен поширюватися безпосередньо тільки на об'єкти нижчого рівня, а для інших рівнів воно зводиться до визначення деяких обмежень, застосовуваних до діяльності підлеглих об'єктів. До впливів внутрішнього характеру відносять не відрегульовані відносини й неформальні відносини. Відповідно до цього закону організація повинна зберігати своє існування і може бути тільки реорганізована.

  • роль менеджерів зводиться до ефективного контролю над порядком в організації; підтримці ефективних, спрямованих на досягнення, цілей, відносин між рівнями управління; аналізу зовнішнього середовища з метою виявлення можливих для існування організації погроз та їх нейтралізації, а також можливостей та їх подальшого застосування.