Рекомендована література

1. Бесєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 496 с.

2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК,2001. – 624 с.

3. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. – К.: Кондор, 2008. – 584 с.

4. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. – К.: Каравелла, 2003. – 496 с.

5. Сухарський В.С. Менеджмент: теорія, методологія, практика. Монографія. – Тернопіль: Астон, 2002. - 416 с.

Тема 6. Функції та технології менеджменту Логіка викладення матеріалу

1. Поняття та класифікація функцій менеджменту

2. Механізм реалізації функцій менеджменту

3. Процеси управління в організаціях

4. Особливості процесу управління

1. Поняття та класифікація функцій менеджменту

Функції менеджменту є базовою категорією теорії управління, вони виникли в результаті поділу та спеціалізації управлінської праці; являють собою специфічний вид діяльності в рамках управління конкретним підприємством. Будь-яке підприємство - це складна система, в якій вирішується широкий спектр завдань, тому організація роботи й буде в розподілі завдань між конкретними виконавцями відповідно до їхньої функціональної приналежності.

В процесі наведення класифікації варто враховувати два напрямки:

• функція - це вид управлінської діяльності, що дозволяє відрізняти одну роботу від іншої в процесі поділу управлінської праці.

• чітка спрямованість видів діяльності на керований об'єкт або на фактори зовнішнього середовища.

Згідно з цими напрямками виділяють дві основні групи функцій управління:

1) Загальні функції - це функції, що визначають тільки вид управлінської діяльності незалежно від місця їхнього прояву (масштаби виробництва, характер діяльності);

2) Конкретні функції - це функції, що визначають спрямованість праці людини на конкретний об'єкт. Вони повністю залежать від організації й напрямку її діяльності.

Головним економічним призначенням підприємства є задоволення потреб споживачів за допомогою виробництва своєї продукції, продажу товарів або надання послуг. Це призначення забезпечується виконанням конкретних функцій управління. За своєю роллю в ефективній діяльності організації конкретні функції управління бувають основними й додатковими.

Основні функції визначаються економічною роллю організації і їх виконання повинне бути забезпечене за будь-яких умов. Без виконання цих функцій підприємство не зможе існувати. Вони спрямовані на три важливих об'єкти управління:

• управління персоналом;

• управління предметами праці: функції постачання, або закупівель, виробництва;

• управління інформацією: функції створення та вдосконалення продукції, фінанси, маркетинг, бухгалтерський облік і статистична звітність.

Основні функції служать для управління основними керованими об'єктами: ресурсами, продукцією, виробництвом, кадрами, інформацією, продажем. Ці функції спрямовані на задоволення потреб споживачів і повинні виконуватися будь-якими підприємствами і їх склад залишається незмінним при будь-якому поділі праці.

Додаткові функції, без них підприємство, особливо дрібне, цілком може обійтися, не порушуючи процесу виконання свого економічного призначення. Як правило, вони спрямовані на підтримку основних функцій для підвищення ефективності їх виконання. Призначення додаткових функцій - управління окремими параметрами основних об'єктів. Наприклад, якість продукції, обслуговування устаткування тощо.

Розглянемо сутність і зміст загальних функцій менеджменту:

• цілепокладання (вид управлінської діяльності, що полягає не тільки в розробленні основної, поточної і перспективної мети діяльності в бізнесі, а й у пошуку відповіді на запитання, як підприємство конкретно буде домагатися реалізації поставленої мети);

• планування (вид управлінської діяльності, спрямований на визначення перспектив розвитку й поточної діяльності організації);

• організація (вид управлінської діяльності, спрямований на створення, налагодження та підтримку виробничих і управлінських відносин у процесі виконання планів і взаємодії із зовнішнім середовищем);

• регулювання (вид управлінської діяльності, спрямований на те, щоб організація зберігала свою динамічну стабільність, щоб підтримувався зв'язок між об'єктом і суб'єктом управління);

• координація (вид управлінської діяльності, що забезпечує узгодженість у часі й просторі дій органів управління та посадових осіб, а також між системою в цілому і зовнішнім середовищем);

• мотивація (вид управлінської діяльності, що охоплює розробку і використання стимулів до ефективної взаємодії суб’єктів спільної діяльності);

• контроль, аналіз та облік (це дії людей у процесі забезпечення ефективного досягнення організацією своїх цілей)