3.Економічні методи

Економічні методи - сукупність прийомів, засобів, що забезпечують використання об’єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей.

У систему економічних методів входять наступні поняття та категорії: ціна, кредит, фінанси, прибуток, економічні стимули (зарплата, премії), податки, бюджет, плани. Отже, дія економічних методів ґрунтується на використанні економічних законів та інтересів, які дозволяють планомірно, ритмічно організовувати виробничу діяльність і прямо або опосередковано стимулювати колектив чи окремих виконавців. Відповідно, економічні методи забезпечують регулювання процесів виробництва і розподілу за допомогою використання економічних важелів: собівартості, ціноутворення, заробітної плати, фонду матеріального заохочення, прибутку та інших.

На відміну від адміністративних, економічні методи довготривало та поступово діють на об’єкт управління, скеровуючи його в бажане русло за допомогою матеріальних стимулів та інтересів окремих виконавців або цілих колективів.

Ціни - дозволяють стимулювати виробництво необхідної продукції по кількості і якості, досягти фінансової стабілізації, сприяють структурним змінам в організації, активізують інвестиційний і інноваційний види діяльності.

Фінанси, як засіб досягнення максимального достатку організації, впливають на працівників шляхом одержання і використання централізованих і децентралізованих коштів.

Кредит виступає як засіб тимчасової передачі коштів, товарів і інших цінностей на умовах повернення (плати за кредит) і впливає на працівників аналогічно фінансам.

Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, премій тощо).

Податки - сприяють регулюванню взаємовідносин держави з фізичними і юридичними особами. Одночасно податки виступають основним джерелом оформлення і поповнення дохідної частини бюджету держави.

Бюджет, як основний вираз збалансованості прибутків і витрат за конкретний період, дозволяє впливати на процеси зменшення витрат при виробничо-господарській діяльності, знаходити шляхи збільшення прибутків, створювати режим економії.

Необхідно зазначити, що кількість, види та форми бюджетів кожна організація обирає для себе самостійно, залежно від типу внутрішньої організації, профілю та видів діяльності, форми власності, спеціалізації, розміру, етапу життєвого циклу, особливостей середовища функціонування, стадії впровадження та застосування бюджетної системи та інших чинників.

Прибуток як кінцевий результат і ціль виробництва (діяльності) є також головним джерелом формування фондів (економічного стимулювання, фонду нагромадження та соціального розвитку), а отже, прибуток виступає як основний оцінюючий показник діяльності. Також обов’язково потрібно враховувати рентабельність виробництва.

Відмітною рисою економічних методів є їх кількісне вимірювання Встановлено, що частка економічних методів у загальних методах управління у перехідний період складає близько 40-45%.